17 жовтня в Києві проходила конференція «Україна на шляху до ЄС», яка зібрала представників держави і бізнесу для обговорення євроінтеграційних процесів, через які нині проходить Україна. Від компанії BDO в Україні до обговорення приєднались Андрій Боренков, директор з консалтингу, і Ольга Корнійченко, директорка з розвитку міжнародних відносин.
Під час конференції учасники обговорили готовність України до перемовин про вступ до ЄС, а також готовність бізнесу до інтеграції в єдиний європейський ринок. Представники держави наголосили на важливості виконання реформ і відповідності європейським стандартам, що є основою для майбутніх переговорів. Лідери бізнесу зосередили увагу на перспективах експорту, адаптації до європейських регуляцій і викликах інтеграції. Обговорення охоплювало можливості розширення співпраці з країнами ЄС і необхідність скоординованої роботи між державними й приватними секторами для успішної інтеграції.
Нижче читайте ключові інсайти з обговорень…
Захід розпочався з відеозвернення до учасників Валдіса Домбровскіс, виконавчого віцепрезидента Європейської Комісії, який підкреслив, що процес приєднання України до ЄС буде пріоритетом для наступної комісії. Він зазначив, що вже триває інтеграція України в єдиний ринок ЄС за допомогою комплексного плану дій, що сприятиме економічному зростанню і відкриє нові можливості, особливо для малого й середнього бізнесу. Європейський Союз та його держави-члени підтримуватимуть Україну в стримуванні агресії росії, прагнучи забезпечити успішний процес вступу України до ЄС.
Під час заходу Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації, представила результати досліджень про готовність української бізнес-спільноти до євроінтеграції. Згідно з дослідженням, 71% компаній відчувають позитивний вплив від процесу інтеграції з ЄС, у той час як 8% опитуваних відмітили негативний вплив. Світлана нагадала, що серед сфер з найбільшим прогресом виокремлюються цифрова трансформація і медіа, транспортна політика та агросектор.
Втім, існують і значні перешкоди. Члени ЕВА визначили низьку інституційну спроможність (78%), брак експертизи (71%) і відсутність політичної волі (62%) як основні чинники, що стримують процес євроінтеграції. Для подолання цих бар’єрів необхідне посилення інституційних можливостей та підвищення рівня знань і компетенцій в бізнесі. (З детальним звітом про результати дослідження можна ознайомитися тут).
Світлана також звернула увагу на важливість активної участі бізнесу в процесі формування переговорних позицій України, наголосивши на важливості прямого діалогу та співпраці між урядом і бізнес-спільнотою для ефективного переходу до стандартів ЄС і повноцінної інтеграції у європейський ринок.
Зі слів Катаріни Матернової, Посла Європейського Союзу в Україні, одним з наслідків російської агресії є зміцнення зв’язків між Україною та ЄС, яке хоч і не компенсує тяжкості ситуації, проте сприяло швидшій інтеграції. ЄС відкрив ринки для українських послуг, прийняв мільйони біженців і збільшив регуляторні зміни та інтеграційні процеси, що значно прискорилися за останні два роки. Вона зазначила, що 95% українських компаній планують торгувати з ЄС, що є високим показником і відображає зростання обізнаності та рішучості.
Катаріна Матернова підкреслила, що зусилля ЄС на підтримку України охоплюють не тільки фінансову допомогу, а й технічні консультації та підтримку в адаптації до європейських стандартів, що спрямовані на поліпшення торговельних зв’язків із ЄС. Вона згадала про значне прискорення інтеграційних процесів, особливо у світлі підписання Угоди про асоціацію і DCFTA (Deep and Comprehensive Free Trade Area), яке дало Україні кращий доступ до європейського ринку.
Під час виступу Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла про нові напрями української політики в контексті євроінтеграції та зеленого відновлення. Зокрема, Олена акцентувала увагу на важливості людиноцентричного підходу у формуванні державної стратегії.
Олена Шуляк також згадала про оновлення державних стратегій розвитку регіонів, що охоплює перегляд і уточнення регіональних пріоритетів відповідно до потреб місцевих спільнот і потенційних інвесторів. Вона оголосила, що до лютого 2025 року всі регіони мають оновити стратегії, що стане основою для визначення конкретних кроків і механізмів реалізації цих стратегій на практиці.
У контексті моніторингу і оцінки впровадження стратегій, Олена зазначила, що Україна інтегрується у європейські стандарти, зокрема використовує показники стійкого розвитку, розумних міст, цифрового і зеленого переходу. «Ми очікуємо, що саме ці показники стануть орієнтирами для органів місцевого самоврядування та нашого бізнесу, щоб кожен регіон міг конкретно виміряти та зрозуміти прогрес у рамках національних стратегій,» — додала вона.
На завершення, Олена Шуляк розповіла про активні кроки України в напряму реформування регіональної політики і впровадження стратегії циркулярної економіки, яка стосується безпосередньо захисту довкілля та сталого розвитку. Ці нововведення мають забезпечити збалансований розвиток усіх регіонів і підвищити екологічну свідомість громадян.
Продовжив розмову Тарас Качка, Заступник Міністра економіки України та Торговий представник України, який акцентував увагу на інтеграційних процесах з Європейським Союзом. Він зазначив, що робота в цьому напряму структурована і бюрократизована, що іноді може здаватися не дуже цікавим процесом, проте вкрай необхідним. Наразі в Україні активно працюють над створенням тематичних робочих груп, які займаються виконанням євроінтеграційних законопроєктів. Це сприяє реалізації стратегічних бажань і важливо для залучення до міжнародних переговорів і адаптації до стандартів ЄС.
Тарас Качка також висвітлив ризики і виклики, які виникають під час переговорів з ЄС, зокрема високі вимоги до детального аналізу законодавства та впровадження норм. Він підкреслив, що, незважаючи на підтримку з боку Європейського Союзу і позитивну оцінку законопроєктів, на практиці можуть виявлятися недоліки, що вимагають уваги та додаткової роботи. Це вимагає глибшої серйозності в оцінці відповідності українського законодавства до вимог ЄС, особливо на ранніх стадіях білатеральних зустрічей, що може сприяти успішній інтеграції та виконанню внутрішніх реформ.
На завершення панельної дискусії про готовність України до перемовин про вступ до ЄС Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, наголосив на складнощах процесу вступу України до Європейського Союзу. Він зазначає, що кожна держава-член ЄС оцінює Україну на основі її здобутків і виконання критеріїв, що ускладнює переговорний процес через потребу узгодження позицій з кожною країною окремо. Необхідність домовлятися про винятки та перехідні періоди є критичною для інтеграції в законодавчі рамки ЄС. Ці переговори потребують чіткої координації та згуртованості на національному рівні для успішного впровадження європейських стандартів.
Ольга Балицька, співголова Комітету відновлення Європейської Бізнес Асоціації, у виступі зробила акцент на необхідності інтеграції європейських цінностей не лише в законодавство, але й у повсякденне життя українців. Вона підкреслила значення нового Європейського баухауса як моделі для відбудови України, що містить застосування екологічних матеріалів і технологій. За словами Ольги, це підхід не лише сприяє енергоефективності та соціальній інклюзії, але й стимулює інтеграцію сучасних архітектурних і дизайнерських рішень, що сприяють кращій взаємодії та фізичній активності людей. Вона підкреслила, що для реалізації цього підходу необхідно глибоке переосмислення та активна участь усіх зацікавлених сторін: «Цінності Європейського Союзу мають увійти не тільки в наше законодавство, але й в життя кожної людини, як запропонувала Урсула фон дер Ляєн.»
На практиці ж успішне впровадження таких ідей вимагає детального опрацювання проєктів та їхньої відповідності інвестиційним стандартам.
Андрій Боренков, директор з консалтингу BDO в Україні, звернув увагу учасників на ключові виклики в процесі реалізації проєктів, особливо на недостатню підготовку та слабке опрацювання фінансових моделей. Часто зустрічаються ситуації, коли подані проєкти насправді є лише концепціями, які не відповідають строгим вимогам інвесторів і донорів. Він наголосив, що для успішного залучення фінансування, критично важливо детально розробляти кожен аспект проєкту, — від технічних рішень до фінансових розрахунків, — а також не залишати без уваги оформлення презентації. Такий комплекс дій значно підвищить довіру потенційних інвесторів до вашого проєкту. І це стосується не лише бізнесу, а й муніципалітетів та неприбуткових організацій.
Окремо Андрій акцентував увагу на питанні залучення фінансування, адже часто команди просять повне фінансування без власного внеску, що знижує довіру інвесторів. Співфінансування і продуманий план є обов’язковими умовами для успіху.
Антон Тютюн, заступник голови правління АТ «Ощадбанк» і голова Комітету з електронних платежів ЄБА, висловив точку зору про цифровізацію банківської сфери в Україні та її порівняння з європейськими стандартами. Він зауважив, що Україна вирізняється швидкими та ефективними цифровими сервісами, які значно випереджають багато європейських країн. Але перед нами ще стоїть завдання адаптувати системи до європейських стандартів, особливо в частині приєднання до європейської системи платежів SEPA (Single Euro Payments Area). Антон зазначив, що це потребує значних зусиль з боку Національного банку України та інших фінансових інституцій, а також вирішення низки технічних і правових питань. Він підкреслив, що вступ до SEPA відкриє нові можливості для українського фінансового сектора і споживачів, адже «це можливість зниження тарифів, збільшення прозорості та чесної конкуренції».
На важливості міжнародної співпраці наголосив і Максим Барабаш, генеральний директор Філіп Морріс Україна, який під час виступу говорив про ролі транснаціональних корпорацій в процесі економічної інтеграції України до Європейського Союзу. Він зазначив, що на прикладі країн Східної Європи, які вступили до ЄС на початку 2000-х, стає очевидною роль цих корпорацій в мобілізації інвестицій, створенні робочих місць і переданні знань. Максим також підняв питання важливості стратегічного підходу до інвестицій в контексті вступу України до ЄС, зазначивши, що компанії повинні конкурувати за інвестиції на рівних умовах з іншими країнами-членами ЄС.
Олександр Лазарєв, співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації, обговорив інтеграцію України у Європейський Союз з погляду митного законодавства. Він зазначив, що з 2014 року, коли Україна зорієнтувалася на Європу, відбувається активна адаптація українського митного законодавства до європейських стандартів. Ці зміни мають на меті не тільки спрощення процедур, а й забезпечення дотримання європейських норм і правил.
Проте, Олександр висловив занепокоєння щодо перешкод, які виникають на шляху реформ. Він зазначив, що, незважаючи на зусилля, існують виклики, зокрема складність європейських митних процедур, які не завжди сприймаються як спрощення. Це, за його словами, викликає певну втому і скепсис серед бізнесу, який очікує більш відчутних і швидких результатів інтеграційних процесів.
Ключовим моментом виступу стало обговорення потреби в глибшій і більш продуктивній адаптації до ЄС, не тільки на рівні законодавства, але й в реалізації конкретних митних процедур. Олександр Лазарєв підкреслив, що метою митниці має бути не тільки наповнення бюджету, а, насамперед, виконання її основної функції — забезпечення економічної безпеки, боротьба з контрабандою, а також ефективне адміністрування ПДВ. Зміни до Митного кодексу, які підписав Президент 17 жовтня, за його словами, мають стати основою для створення системи, яка відповідатиме як національним інтересам, так і європейським вимогам. Прийняті зміни наближають Україну до повного застосування митного законодавства Європейського Союзу і фактично завершують впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) в українське.
Не могли залишитися поза увагою логістичні питання, які є одними з найважливіших у процесі інтеграції українського ринку до європейського. Юлія Лазарєва, співголова Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації, виступила з аналізом логістичних викликів, що стоять перед Україною в контексті Євроінтеграції. Вона зазначила, що попри масштабні зміни в логістичному ландшафті країни, ключовими залишаються питання модернізації інфраструктури та інтеграції приватного сектора в залізничні перевезення. Юлія наголосила на важливості стратегічних інвестицій в будівництво мультимодальних терміналів, що зможуть забезпечити більш ефективне перевантаження та скорочення логістичних ланцюгів.
Вона також висловила занепокоєння щодо поточних проблем на кордонах, які значно впливають на логістичну ефективність. Зокрема, важливим є швидке реагування на скупчення на кордонах та спрощення митних процедур, що може значно знизити вартість і час транспортування товарів. Водночас, цифровізація транспортних процесів в Україні має потенціал стати зразком для інших країн, що забезпечить швидший доступ до європейських ринків і підвищить загальну конкурентоспроможність національної економіки.
На важливості узгоджених дій з реформування регуляторних процесів наголосив і Дмитро Кащук, як Голова Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації, який підкреслив значущість створення міцних законодавчих механізмів для захисту і ефективного використання надр України з огляду на Євроінтеграцію. Він зазначив, що українське законодавство має відповідати директивам ЄС, зокрема у сферах охорони природного середовища та управління природними ресурсами, що охоплює критичні мінерали та відходи від видобування. Окремо Дмитро наголосив на потребі впровадження прозорих правил доступу до родовищ, що мінімізує корупційні ризики та залучить інвестиції через чіткість і передбачуваність умов ведення бізнесу. Це містить законодавчі ініціативи, спрямовані на відкриті аукціони та забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.
Досягнення високих стандартів також є важливим у молочній промисловості. Олександр Самохвалов, СЕО компанії Люстдорф, розглянув виклики і досягнення молочної галузі України, акцентуючи на її інтеграцію у європейські ринки. Він підкреслив, що компанія, яку він очолює, є однією з лідерів у молокопереробній промисловості України і постачає продукцію в понад 30 країн світу, завдяки високим стандартам якості та безпеки, що відповідають вимогам європейського законодавства. Компанія була створена з нуля в 1997 році і вже входить до трійки кращих на національному рівні..
Водночас, Олександр зазначив, що, незважаючи на успіхи, українська молочна галузь стикається з низкою викликів, особливо з проблемами виходу на ринок ЄС. Незважаючи на лібералізацію українського ринку, що дозволяє вільний ввіз європейських молочних продуктів, Україна все ще зіштовхується з квотами та іншими бар’єрами для експорту в країни Євросоюзу. Ці обмеження викликають необхідність адаптації та змін у локальному виробництві, аби відповідати строгим європейським стандартам і відкрити нові можливості для українських виробників на загальноєвропейському ринку.
Обговорення під час конференції продемонстрували рішучість України продовжувати інтеграційний процес, незважаючи на всі виклики. І лише узгоджені дії між урядом і бізнесом за підтримки міжнародних партнерів допоможуть Україні досягти повної інтеграції та скористатися новими можливостями на європейському ринку.
Звертайтеся до фахівців BDO в Україні, які допоможуть вашій компанії правильно підготуватися до виходу на ринок Євросоюзу і адаптувати бізнес-процеси відповідно до європейських стандартів.
Нижче читайте ключові інсайти з обговорень…
Захід розпочався з відеозвернення до учасників Валдіса Домбровскіс, виконавчого віцепрезидента Європейської Комісії, який підкреслив, що процес приєднання України до ЄС буде пріоритетом для наступної комісії. Він зазначив, що вже триває інтеграція України в єдиний ринок ЄС за допомогою комплексного плану дій, що сприятиме економічному зростанню і відкриє нові можливості, особливо для малого й середнього бізнесу. Європейський Союз та його держави-члени підтримуватимуть Україну в стримуванні агресії росії, прагнучи забезпечити успішний процес вступу України до ЄС.
Під час заходу Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації, представила результати досліджень про готовність української бізнес-спільноти до євроінтеграції. Згідно з дослідженням, 71% компаній відчувають позитивний вплив від процесу інтеграції з ЄС, у той час як 8% опитуваних відмітили негативний вплив. Світлана нагадала, що серед сфер з найбільшим прогресом виокремлюються цифрова трансформація і медіа, транспортна політика та агросектор.
Втім, існують і значні перешкоди. Члени ЕВА визначили низьку інституційну спроможність (78%), брак експертизи (71%) і відсутність політичної волі (62%) як основні чинники, що стримують процес євроінтеграції. Для подолання цих бар’єрів необхідне посилення інституційних можливостей та підвищення рівня знань і компетенцій в бізнесі. (З детальним звітом про результати дослідження можна ознайомитися тут).
Світлана також звернула увагу на важливість активної участі бізнесу в процесі формування переговорних позицій України, наголосивши на важливості прямого діалогу та співпраці між урядом і бізнес-спільнотою для ефективного переходу до стандартів ЄС і повноцінної інтеграції у європейський ринок.
Зі слів Катаріни Матернової, Посла Європейського Союзу в Україні, одним з наслідків російської агресії є зміцнення зв’язків між Україною та ЄС, яке хоч і не компенсує тяжкості ситуації, проте сприяло швидшій інтеграції. ЄС відкрив ринки для українських послуг, прийняв мільйони біженців і збільшив регуляторні зміни та інтеграційні процеси, що значно прискорилися за останні два роки. Вона зазначила, що 95% українських компаній планують торгувати з ЄС, що є високим показником і відображає зростання обізнаності та рішучості.
Катаріна Матернова підкреслила, що зусилля ЄС на підтримку України охоплюють не тільки фінансову допомогу, а й технічні консультації та підтримку в адаптації до європейських стандартів, що спрямовані на поліпшення торговельних зв’язків із ЄС. Вона згадала про значне прискорення інтеграційних процесів, особливо у світлі підписання Угоди про асоціацію і DCFTA (Deep and Comprehensive Free Trade Area), яке дало Україні кращий доступ до європейського ринку.
Під час виступу Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла про нові напрями української політики в контексті євроінтеграції та зеленого відновлення. Зокрема, Олена акцентувала увагу на важливості людиноцентричного підходу у формуванні державної стратегії.
«Мені дуже приємно, що одним з основних принципів нашої нової законодавчої рамки є принцип людиноцентричності, адже людина повинна бути в центрі всіх процесів, особливо в такій важливій сфері як відновлення країни»
Олена Шуляк також згадала про оновлення державних стратегій розвитку регіонів, що охоплює перегляд і уточнення регіональних пріоритетів відповідно до потреб місцевих спільнот і потенційних інвесторів. Вона оголосила, що до лютого 2025 року всі регіони мають оновити стратегії, що стане основою для визначення конкретних кроків і механізмів реалізації цих стратегій на практиці.У контексті моніторингу і оцінки впровадження стратегій, Олена зазначила, що Україна інтегрується у європейські стандарти, зокрема використовує показники стійкого розвитку, розумних міст, цифрового і зеленого переходу. «Ми очікуємо, що саме ці показники стануть орієнтирами для органів місцевого самоврядування та нашого бізнесу, щоб кожен регіон міг конкретно виміряти та зрозуміти прогрес у рамках національних стратегій,» — додала вона.
На завершення, Олена Шуляк розповіла про активні кроки України в напряму реформування регіональної політики і впровадження стратегії циркулярної економіки, яка стосується безпосередньо захисту довкілля та сталого розвитку. Ці нововведення мають забезпечити збалансований розвиток усіх регіонів і підвищити екологічну свідомість громадян.
Продовжив розмову Тарас Качка, Заступник Міністра економіки України та Торговий представник України, який акцентував увагу на інтеграційних процесах з Європейським Союзом. Він зазначив, що робота в цьому напряму структурована і бюрократизована, що іноді може здаватися не дуже цікавим процесом, проте вкрай необхідним. Наразі в Україні активно працюють над створенням тематичних робочих груп, які займаються виконанням євроінтеграційних законопроєктів. Це сприяє реалізації стратегічних бажань і важливо для залучення до міжнародних переговорів і адаптації до стандартів ЄС.
Тарас Качка також висвітлив ризики і виклики, які виникають під час переговорів з ЄС, зокрема високі вимоги до детального аналізу законодавства та впровадження норм. Він підкреслив, що, незважаючи на підтримку з боку Європейського Союзу і позитивну оцінку законопроєктів, на практиці можуть виявлятися недоліки, що вимагають уваги та додаткової роботи. Це вимагає глибшої серйозності в оцінці відповідності українського законодавства до вимог ЄС, особливо на ранніх стадіях білатеральних зустрічей, що може сприяти успішній інтеграції та виконанню внутрішніх реформ.
На завершення панельної дискусії про готовність України до перемовин про вступ до ЄС Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, наголосив на складнощах процесу вступу України до Європейського Союзу. Він зазначає, що кожна держава-член ЄС оцінює Україну на основі її здобутків і виконання критеріїв, що ускладнює переговорний процес через потребу узгодження позицій з кожною країною окремо. Необхідність домовлятися про винятки та перехідні періоди є критичною для інтеграції в законодавчі рамки ЄС. Ці переговори потребують чіткої координації та згуртованості на національному рівні для успішного впровадження європейських стандартів.
Друга частина конференції була присвячена обговоренню готовності бізнесу до євроінтеграційного руху.
Ольга Балицька, співголова Комітету відновлення Європейської Бізнес Асоціації, у виступі зробила акцент на необхідності інтеграції європейських цінностей не лише в законодавство, але й у повсякденне життя українців. Вона підкреслила значення нового Європейського баухауса як моделі для відбудови України, що містить застосування екологічних матеріалів і технологій. За словами Ольги, це підхід не лише сприяє енергоефективності та соціальній інклюзії, але й стимулює інтеграцію сучасних архітектурних і дизайнерських рішень, що сприяють кращій взаємодії та фізичній активності людей. Вона підкреслила, що для реалізації цього підходу необхідно глибоке переосмислення та активна участь усіх зацікавлених сторін: «Цінності Європейського Союзу мають увійти не тільки в наше законодавство, але й в життя кожної людини, як запропонувала Урсула фон дер Ляєн.»На практиці ж успішне впровадження таких ідей вимагає детального опрацювання проєктів та їхньої відповідності інвестиційним стандартам.
Андрій Боренков, директор з консалтингу BDO в Україні, звернув увагу учасників на ключові виклики в процесі реалізації проєктів, особливо на недостатню підготовку та слабке опрацювання фінансових моделей. Часто зустрічаються ситуації, коли подані проєкти насправді є лише концепціями, які не відповідають строгим вимогам інвесторів і донорів. Він наголосив, що для успішного залучення фінансування, критично важливо детально розробляти кожен аспект проєкту, — від технічних рішень до фінансових розрахунків, — а також не залишати без уваги оформлення презентації. Такий комплекс дій значно підвищить довіру потенційних інвесторів до вашого проєкту. І це стосується не лише бізнесу, а й муніципалітетів та неприбуткових організацій.
Окремо Андрій акцентував увагу на питанні залучення фінансування, адже часто команди просять повне фінансування без власного внеску, що знижує довіру інвесторів. Співфінансування і продуманий план є обов’язковими умовами для успіху.
Антон Тютюн, заступник голови правління АТ «Ощадбанк» і голова Комітету з електронних платежів ЄБА, висловив точку зору про цифровізацію банківської сфери в Україні та її порівняння з європейськими стандартами. Він зауважив, що Україна вирізняється швидкими та ефективними цифровими сервісами, які значно випереджають багато європейських країн. Але перед нами ще стоїть завдання адаптувати системи до європейських стандартів, особливо в частині приєднання до європейської системи платежів SEPA (Single Euro Payments Area). Антон зазначив, що це потребує значних зусиль з боку Національного банку України та інших фінансових інституцій, а також вирішення низки технічних і правових питань. Він підкреслив, що вступ до SEPA відкриє нові можливості для українського фінансового сектора і споживачів, адже «це можливість зниження тарифів, збільшення прозорості та чесної конкуренції».
На важливості міжнародної співпраці наголосив і Максим Барабаш, генеральний директор Філіп Морріс Україна, який під час виступу говорив про ролі транснаціональних корпорацій в процесі економічної інтеграції України до Європейського Союзу. Він зазначив, що на прикладі країн Східної Європи, які вступили до ЄС на початку 2000-х, стає очевидною роль цих корпорацій в мобілізації інвестицій, створенні робочих місць і переданні знань. Максим також підняв питання важливості стратегічного підходу до інвестицій в контексті вступу України до ЄС, зазначивши, що компанії повинні конкурувати за інвестиції на рівних умовах з іншими країнами-членами ЄС.
Олександр Лазарєв, співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації, обговорив інтеграцію України у Європейський Союз з погляду митного законодавства. Він зазначив, що з 2014 року, коли Україна зорієнтувалася на Європу, відбувається активна адаптація українського митного законодавства до європейських стандартів. Ці зміни мають на меті не тільки спрощення процедур, а й забезпечення дотримання європейських норм і правил.
Проте, Олександр висловив занепокоєння щодо перешкод, які виникають на шляху реформ. Він зазначив, що, незважаючи на зусилля, існують виклики, зокрема складність європейських митних процедур, які не завжди сприймаються як спрощення. Це, за його словами, викликає певну втому і скепсис серед бізнесу, який очікує більш відчутних і швидких результатів інтеграційних процесів.
Ключовим моментом виступу стало обговорення потреби в глибшій і більш продуктивній адаптації до ЄС, не тільки на рівні законодавства, але й в реалізації конкретних митних процедур. Олександр Лазарєв підкреслив, що метою митниці має бути не тільки наповнення бюджету, а, насамперед, виконання її основної функції — забезпечення економічної безпеки, боротьба з контрабандою, а також ефективне адміністрування ПДВ. Зміни до Митного кодексу, які підписав Президент 17 жовтня, за його словами, мають стати основою для створення системи, яка відповідатиме як національним інтересам, так і європейським вимогам. Прийняті зміни наближають Україну до повного застосування митного законодавства Європейського Союзу і фактично завершують впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) в українське.
Не могли залишитися поза увагою логістичні питання, які є одними з найважливіших у процесі інтеграції українського ринку до європейського. Юлія Лазарєва, співголова Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації, виступила з аналізом логістичних викликів, що стоять перед Україною в контексті Євроінтеграції. Вона зазначила, що попри масштабні зміни в логістичному ландшафті країни, ключовими залишаються питання модернізації інфраструктури та інтеграції приватного сектора в залізничні перевезення. Юлія наголосила на важливості стратегічних інвестицій в будівництво мультимодальних терміналів, що зможуть забезпечити більш ефективне перевантаження та скорочення логістичних ланцюгів.
Вона також висловила занепокоєння щодо поточних проблем на кордонах, які значно впливають на логістичну ефективність. Зокрема, важливим є швидке реагування на скупчення на кордонах та спрощення митних процедур, що може значно знизити вартість і час транспортування товарів. Водночас, цифровізація транспортних процесів в Україні має потенціал стати зразком для інших країн, що забезпечить швидший доступ до європейських ринків і підвищить загальну конкурентоспроможність національної економіки.
На важливості узгоджених дій з реформування регуляторних процесів наголосив і Дмитро Кащук, як Голова Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації, який підкреслив значущість створення міцних законодавчих механізмів для захисту і ефективного використання надр України з огляду на Євроінтеграцію. Він зазначив, що українське законодавство має відповідати директивам ЄС, зокрема у сферах охорони природного середовища та управління природними ресурсами, що охоплює критичні мінерали та відходи від видобування. Окремо Дмитро наголосив на потребі впровадження прозорих правил доступу до родовищ, що мінімізує корупційні ризики та залучить інвестиції через чіткість і передбачуваність умов ведення бізнесу. Це містить законодавчі ініціативи, спрямовані на відкриті аукціони та забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.
Досягнення високих стандартів також є важливим у молочній промисловості. Олександр Самохвалов, СЕО компанії Люстдорф, розглянув виклики і досягнення молочної галузі України, акцентуючи на її інтеграцію у європейські ринки. Він підкреслив, що компанія, яку він очолює, є однією з лідерів у молокопереробній промисловості України і постачає продукцію в понад 30 країн світу, завдяки високим стандартам якості та безпеки, що відповідають вимогам європейського законодавства. Компанія була створена з нуля в 1997 році і вже входить до трійки кращих на національному рівні..
Водночас, Олександр зазначив, що, незважаючи на успіхи, українська молочна галузь стикається з низкою викликів, особливо з проблемами виходу на ринок ЄС. Незважаючи на лібералізацію українського ринку, що дозволяє вільний ввіз європейських молочних продуктів, Україна все ще зіштовхується з квотами та іншими бар’єрами для експорту в країни Євросоюзу. Ці обмеження викликають необхідність адаптації та змін у локальному виробництві, аби відповідати строгим європейським стандартам і відкрити нові можливості для українських виробників на загальноєвропейському ринку.
Обговорення під час конференції продемонстрували рішучість України продовжувати інтеграційний процес, незважаючи на всі виклики. І лише узгоджені дії між урядом і бізнесом за підтримки міжнародних партнерів допоможуть Україні досягти повної інтеграції та скористатися новими можливостями на європейському ринку.
Звертайтеся до фахівців BDO в Україні, які допоможуть вашій компанії правильно підготуватися до виходу на ринок Євросоюзу і адаптувати бізнес-процеси відповідно до європейських стандартів.
