Українська банківська система опинилася на порозі значних змін у сфері звітності. Ухвалення урядом Стратегії запровадження звітності зі сталого розвитку відповідно до Директиви ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD) та європейських стандартів (ESRS) ставить нові завдання перед фінансовими установами.
Пропонуємо розглянути, що чекає на українські банки у найближчі три роки та які заходи варто вживати для успішної адаптації до нових вимог.
Запровадження звітності зі сталого розвитку передбачає імплементацію європейських стандартів, які мають гармонізувати нормативно-правове поле України з директивами ЄС. Уряд очікує, що таким чином ми сформуємо три основи для майбутнього розвитку:
Відповідно до Стратегії, зміни відбуваються вже зараз і працюватимуть над ними у трьох вимірах одночасно. Основним викликом стане апроксимація українського законодавства до європейських норм. Основні дати наступні:
Вже в кінці 2025 року планується розробка єдиного електронного формату звітності, а саме до грудня 2025 року мають бути розроблені єдині правила подання звітності, а до березня 2026 року буде розроблена та затверджена єдина платформа для подання звітності. Як виглядатиме сама платформа і який матиме функціонал — невідомо. Однак, на момент її затвердження і тестування, українські підприємства мають здійснити необхідні заходи зі збору інформації для звітування, її аналізу, а також визначення цілей на майбутні роки.
Останнім і найбільшим викликом для підприємців стане формат звітування зі сталого розвитку як частини нефінансової звітності компанії. Тут Стратегія не дає чітких вказівок щодо форми звітування, оскільки зазначається лише те, що влітку 2025 року офіційний переклад стандартів ESRS буде доступний для українських підприємств. Про те, як слідувати цьому стандарту і складати звіти, у Стратегії не йдеться.
Першим, хто спробував розібратися, став Національний банк України. На початку року був розісланий лист до банків про підготовку до складання фінансової звітності за 2024 рік, що містив заклик готуватися також і до розробки нефінансових звітів.
Банки зіткнуться з новими вимогами щодо прозорості у звітності. У примітках до фінансових звітів їм доведеться детально розкрити ризики, невизначеності і вплив від війни. Це стане ключовим кроком до підвищення довіри до фінансової системи.
Крім того, з 2024 по 2027 роки заплановано поступове впровадження нових міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Зокрема, це МСБО 1 («Класифікація зобов’язань»), МСФЗ 16 («Орендне зобов’язання»), а також оновлення стандартів МСФЗ 7 та МСФЗ 9, що стосуються класифікації та оцінки фінансових інструментів.
Не менш важливим завданням стане навчання спеціалістів. До кінця 2026 року планується підготовка зовнішніх незалежних аудиторів, здатних працювати зі звітністю у сфері сталого розвитку, а також проведення регулярних освітніх заходів для підвищення їхньої кваліфікації. Протягом усього підготовчого періоду необхідно буде також зосередитись на підготовці і навчанні персоналу, який відповідатиме за складання нефінансового звіту й аналіз інформації для визначення майбутніх цілей і побудови довгострокових стратегій.
Фінансові директори банків мають зосередитися на кількох ключових кроках для підготовки до майбутніх змін у звітності.
Тож, запровадження звітності зі сталого розвитку стане важливим кроком для інтеграції України в європейський економічний простір. Для банківської сфери це виклик і можливість, яка сприятиме розвитку фінансової системи країни на засадах прозорості, відповідальності та сталого розвитку, і вже настав час шукати собі помічників на цьому складному шляху.
Зробіть сталий розвиток частиною стратегії вашого бізнесу разом з BDO в Україні! Наші експерти допоможуть впровадити ефективні стратегії сталого розвитку відповідно до міжнародних стандартів і підвищити вашу конкурентоспроможність. Звертайтесь до нас вже сьогодні, щоб зробити важливий крок до стійкого майбутнього!
Що зміниться у сфері звітності?
Запровадження звітності зі сталого розвитку передбачає імплементацію європейських стандартів, які мають гармонізувати нормативно-правове поле України з директивами ЄС. Уряд очікує, що таким чином ми сформуємо три основи для майбутнього розвитку:
- досягнемо прозорості у звітуванні,
- розробимо єдину платформу для подання нефінансової звітності,
- залучимо іноземні інвестиції, підвищивши рівень довіри інвесторів.
Відповідно до Стратегії, зміни відбуваються вже зараз і працюватимуть над ними у трьох вимірах одночасно. Основним викликом стане апроксимація українського законодавства до європейських норм. Основні дати наступні:
- До листопада 2024 року мав бути завершений переклад Директиви (ЄС) 2022/2464.
- З грудня 2024 року вже готуються таблиці відповідності українського законодавства.
- У березні 2025 року планується подання законопроєкту щодо внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік».
Вже в кінці 2025 року планується розробка єдиного електронного формату звітності, а саме до грудня 2025 року мають бути розроблені єдині правила подання звітності, а до березня 2026 року буде розроблена та затверджена єдина платформа для подання звітності. Як виглядатиме сама платформа і який матиме функціонал — невідомо. Однак, на момент її затвердження і тестування, українські підприємства мають здійснити необхідні заходи зі збору інформації для звітування, її аналізу, а також визначення цілей на майбутні роки.
Останнім і найбільшим викликом для підприємців стане формат звітування зі сталого розвитку як частини нефінансової звітності компанії. Тут Стратегія не дає чітких вказівок щодо форми звітування, оскільки зазначається лише те, що влітку 2025 року офіційний переклад стандартів ESRS буде доступний для українських підприємств. Про те, як слідувати цьому стандарту і складати звіти, у Стратегії не йдеться.
Першим, хто спробував розібратися, став Національний банк України. На початку року був розісланий лист до банків про підготовку до складання фінансової звітності за 2024 рік, що містив заклик готуватися також і до розробки нефінансових звітів.
Які виклики чекають на нашу банківську сферу?
Банки зіткнуться з новими вимогами щодо прозорості у звітності. У примітках до фінансових звітів їм доведеться детально розкрити ризики, невизначеності і вплив від війни. Це стане ключовим кроком до підвищення довіри до фінансової системи.Крім того, з 2024 по 2027 роки заплановано поступове впровадження нових міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Зокрема, це МСБО 1 («Класифікація зобов’язань»), МСФЗ 16 («Орендне зобов’язання»), а також оновлення стандартів МСФЗ 7 та МСФЗ 9, що стосуються класифікації та оцінки фінансових інструментів.
Не менш важливим завданням стане навчання спеціалістів. До кінця 2026 року планується підготовка зовнішніх незалежних аудиторів, здатних працювати зі звітністю у сфері сталого розвитку, а також проведення регулярних освітніх заходів для підвищення їхньої кваліфікації. Протягом усього підготовчого періоду необхідно буде також зосередитись на підготовці і навчанні персоналу, який відповідатиме за складання нефінансового звіту й аналіз інформації для визначення майбутніх цілей і побудови довгострокових стратегій.
Які заходи варто вживати вже зараз?
Фінансові директори банків мають зосередитися на кількох ключових кроках для підготовки до майбутніх змін у звітності.
- Перш за все, варто оцінити готовність своїх організацій. Включно з аналізом впливу нових стандартів на існуючі бізнес-процеси, а також ідентифікацією ризиків та можливостей, пов’язаних із впровадженням звітності зі сталого розвитку.
- Наступний етап — підготовка звітності. Відповідальні департаменти мають детально ознайомитися з вимогами щодо розкриття інформації про сталий розвиток і вплив від війни, а також адаптувати системи обліку для відповідності стандартам МСФЗ та ESRS.
- Не менш важливо організувати навчання та ефективну комунікацію. Регулярні тренінги для спеціалістів з обліку та звітності допоможуть підвищити рівень професійної підготовки, а налагодження співпраці з міжвідомчою робочою групою забезпечить узгодженість дій під час впровадження змін.
- Останній важливий аспект і, можливо, найбільш складний — впровадження електронного формату звітності. Це вимагає створення технічної бази для інтеграції єдиного електронного формату і забезпечення ефективної взаємодії з платформою подання звітності, що має бути розроблена вже у найближчий час.
Тож, запровадження звітності зі сталого розвитку стане важливим кроком для інтеграції України в європейський економічний простір. Для банківської сфери це виклик і можливість, яка сприятиме розвитку фінансової системи країни на засадах прозорості, відповідальності та сталого розвитку, і вже настав час шукати собі помічників на цьому складному шляху.
Зробіть сталий розвиток частиною стратегії вашого бізнесу разом з BDO в Україні! Наші експерти допоможуть впровадити ефективні стратегії сталого розвитку відповідно до міжнародних стандартів і підвищити вашу конкурентоспроможність. Звертайтесь до нас вже сьогодні, щоб зробити важливий крок до стійкого майбутнього!
