Впровадження Національного плану з енергетики і клімату до 2030 року

Фахівці галузевої групи «Природні ресурси та Енергетика» від BDO в Україні відстежують ці зміни та допомагають бізнесу орієнтуватися в нових реаліях ринку. 

У червні 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив Національний план з енергетики і клімату до 2030 року (НПЕК)  

Цей документ визначає ключові завдання України в енергетичному секторі, зокрема відновлення інфраструктури, розвиток відновлюваних джерел енергії та впровадження технологій зберігання енергії. НПЕК охоплює п’ять пріоритетних напрямів: декарбонізацію, енергоефективність, енергетичну безпеку, електроенергію і газ (біометан, водень, нафта). 

• Запровадження аукціонів для постачальників допоміжних послуг 

У червні 2024 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП».  

Зокрема, зміни створюють можливість укладати контракти строком на п’ять років у сфері допоміжних послуг, що сприяє забезпеченню енергосистеми резервами для регулювання частоти та активної потужності.  

Впроваджені зміни створюють більш сприятливе середовище для інвесторів і стимулюють розвиток відновлюваної енергетики в Україні.

• Вимоги щодо забезпечення доброчесності та прозорості на гуртовому енергетичному ринку (REMIT) 

Одним з пріоритетних завдань є адаптація українського законодавства до вимог Третього енергетичного пакета ЄС. Це охоплює реформування ринку електроенергії та газу, забезпечення незалежності регулятора, а також створення конкурентних умов для учасників ринку. 

Важливим кроком у цьому напряму є імплементація Регламенту (ЄС) № 1227/2011 (REMIT) щодо доброчесності та прозорості гуртового енергетичного ринку. Це дозволить запобігти зловживанням і маніпуляціям на ринку, а також підвищити його прозорість. 

27 березня 2024 року НКРЕКП затвердила Вимоги щодо забезпечення доброчесності та прозорості на гуртовому енергетичному ринку. Ці вимоги визначають умови поводження та оприлюднення інсайдерської інформації, а також вимоги до осіб, які здійснюють операції з гуртовими енергетичними продуктами, що сприяє запобіганню зловживанням і маніпуляціям на ринку.    

• Стимулювання розвитку біометанового сектора 

Після прийняття Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану, у вересні 2024 року Міністерство фінансів України опублікувало наказ № 380 від 1 серпня 2024 року, який визначає перелік необхідних документів для митного оформлення біометану.  

Це сприяє розблокуванню експорту біометану, що позитивно впливає на економіку країни та її енергетичну незалежність. Перший вироблений біометан вже почали закачувати в українські підземні газосховища для подальшого експорту. 

• Зміни в оподаткуванні енергетичного обладнання 

У липні 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкти № 11258 та № 11259, які передбачають звільнення від мита і податку на додану вартість (ПДВ) обладнання для енергетики, що ввозиться в Україну, зокрема: електрогенераторного обладнання,  обладнання для вітрової та сонячної генерації, акумуляторів (окрім акумуляторів малої потужності). Ці норми діятимуть до початку 2026 року і поширюються на громадян і бізнес. 

• Схвалення Стратегії цифрової трансформації енергетичного сектора 

31 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року.  

Стратегія передбачає, зокрема, втілення програм у сферах декарбонізації енергетики, зеленого енергетичного переходу, експорту водню, впровадження установок зберігання енергії, мікромереж і розумних мереж, проєктів у сфері зеленої металургії, які потребують як масштабної перекваліфікації наявних працівників сектора енергетики та інших дотичних секторів, так і підготовки нового покоління фахівців для проєктування, втілення та операційної діяльності нових проєктів у енергетиці та дотичних секторах.  

Також актуальним завданням згідно зі стратегією є модернізація матеріально-технічного забезпечення наукових і освітніх установ, що використовується для підготовки фахівців галузі енергетики та інших галузей зеленої трансформації, і створення міжнародних партнерств у цьому напрямі.  

Наявні грантові програми Національного фонду досліджень передбачають, зокрема, надання грантів до 50 000 або 100 000 євро для наукових проєктів українських дослідників, актуальних для сфери декарбонізації та модернізації української енергетики. 

• Внесення змін щодо обліку альтернативних джерел енергії 

4 грудня 2024 року НКРЕКП внесла зміни до постанови від 27 грудня 2023 року № 2624, які стосуються, зокрема, забезпечення наявності та опрацювання в центральній інформаційно-телекомунікаційній платформі Датахаб інформації щодо об’єктів електроенергетики та електроустановок споживачів, які використовують альтернативні джерела енергії для виробництва електричної енергії. 

Україна активно працює над збільшенням частки ВДЕ в енергетичному балансі. Законодавчі зміни спрямовані на стимулювання інвестицій в проєкти ВДЕ, спрощення процедур підключення до мереж, а також на впровадження механізмів підтримки виробництва «зеленої» енергії. 

Особлива увага приділяється розвитку розподіленої генерації та мікрогенерації, що дозволить підвищити стійкість енергосистеми та зменшити залежність від великих електростанцій. 

Зміни до Кодексу систем розподілу в 2024 році відкрили нові можливості для споживачів: тепер вони можуть не лише встановлювати генерувальні установки для власного споживання, а й продавати надлишкову електроенергію.    

Крім того, нагадаємо, що Україна має амбітний план — стати водневим хабом Європи до 2050 року. Воднева стратегія передбачає виробництво «зеленого» водню з відновлюваних джерел, його транспортування до ЄС і створення відповідної інфраструктури.

• Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року 

Національний план дій щодо розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року визначає основні вектори розбудови цього сектора в період 2025–2030 років. Він є складовою Національного плану з енергетики і клімату до 2030 року у сфері використання відновлюваних джерел енергії.  

Документ встановлює цільовий показник — досягнення щонайменше 27% частки відновлюваної енергії в загальному кінцевому споживанні до 2030 року. 

• Квоти підтримки та старт «зелених» аукціонів 

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 13 серпня 2024 № 757-р встановив:

o    додаткову річну квоту підтримки суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, на 2024 рік;
o    графік проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки на 2024 рік;
o    максимальну цінову пропозицію учасника аукціону на 2024 рік для об’єктів електроенергетики або черг будівництва (пускових комплексів) об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з:  

У листопаді уряд визначив квоту на 2025 рік, яка більша за квоту, визначену для пілотних аукціонів, зокрема становить для:

o    енергії сонячного випромінювання — 33 МВт,  
o    енергії вітру — 250 МВт, 
o    інших видів альтернативних джерел енергії — 47 МВт. 

• Закон «Про основні засади державної кліматичної політики» 

8 жовтня 2024 року прийнято Закон «Про основні засади державної кліматичної політики», який встановлює стратегічні напрями і принципи державної політики у сфері зміни клімату. Документ визначає терміни і поняття, що використовуються в кліматичній політиці, та інтегрує положення міжнародних угод, зокрема Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. 

Зокрема, законом передбачається: 

o    Зменшення викидів парникових газів. 
o    Адаптація до наслідків зміни клімату. 
o    Забезпечення сталого розвитку і екологічної безпеки. 
o    Розробка і впровадження Національного плану з енергетики й клімату. 
o    Створення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. 
o    Впровадження механізмів стимулювання скорочення викидів. 
o    Участь України в міжнародних кліматичних ініціативах і програмах.
o    Співпраця з іншими державами у сфері обміну технологіями і досвідом. 

• Збільшення тарифу на послуги з передачі електроенергії 

НКРЕКП збільшила тариф на послуги з передачі електричної енергії, що діє з 1 січня 2025 року, який складає 686,23 грн/МВт-год, що на 30% більше проти попереднього року. 

• Посилення державного контролю в енергетиці 

Внесено зміни до плану заходів державного контролю суб’єктів господарювання у сферах енергетики і комунальних послуг на 2025 рік.  

Це має сприяти підвищенню якості послуг і дотриманню нормативних вимог учасниками ринку. 

• Перспективні напрями змін у енергетиці в 2025 році 

o    Розвиток мікрогенерації. Спрощення процедур підключення домашніх і промислових сонячних електростанцій до мережі. Це дозволить зменшити навантаження на централізовану енергосистему і забезпечити енергонезалежність регіонів. 
o   Створення стратегічних запасів газу. Це дозволить уникнути енергетичних криз у зимовий період і зменшити залежність від імпорту. 
o   Модернізація інфраструктури. Виділення коштів на модернізацію енергетичної інфраструктури, зокрема ліній електропередач, підстанцій та газотранспортних систем. Це забезпечить стійкість енергосистеми до кібератак і фізичних пошкоджень. 
o   Реформа ринку електроенергії. Продовження реалізації закону «Про ринок електричної енергії», який передбачає повне відкриття ринку, ліквідацію перекосів у ціноутворенні та забезпечення конкуренції.  
o   Впровадження «зелених» тарифів. Україна продовжує рухатись у напряму декарбонізації економіки. Законодавчі зміни передбачають підтримку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через механізми аукціонів для «зелених» тарифів. Це дозволить зменшити залежність від імпортованих енергоносіїв і стимулювати інвестиції в сонячну, вітрову й біоенергетику.  

Очікувані результати: 

• Підвищення енергетичної безпеки і незалежності України.
• Подальша інтеграція української енергетичної системи до європейського енергетичного простору.
• Розширення інвестиційних програм і збільшення частки ВДЕ в енергетичному балансі.
• Підвищення конкурентоспроможності енергетичного сектора.
• Зниження негативного впливу енергетики на довкілля. 

Законодавчі зміни в енергетичному секторі України у 2024 та 2025 роках спрямовані на досягнення трьох ключових цілей:  

• інтеграція до європейського енергетичного ринку,  
• забезпечення енергетичної безпеки, 
• перехід до «зеленої» енергетики.  

Ці реформи вимагатимуть значних інвестицій та політичної волі, але їхня реалізація дозволить Україні стати частиною європейського енергетичного простору, зменшити залежність від імпорту енергоносіїв та забезпечити стабільне енергопостачання для громадян і бізнесу.  

Успіх цих змін залежатиме від ефективності державного управління, підтримки міжнародних партнерів і готовності суспільства до трансформацій. 

BDO в Україні підтримує учасників ринку на кожному етапі трансформацій, пропонуючи комплексні рішення для стабільності та сталого розвитку бізнесу. 
 

Ми надаємо повний спектр професійних послуг, орієнтуючись на виклики і потреби галузі:

• Аудит фінансової звітності. 
• Податковий консалтинг та бухгалтерський аутсорсинг: вирішення питань трансфертного ціноутворення, аналіз податкових ризиків, підготовка до податкових перевірок. 
• Оцінка і фінансове моделювання: визначення вартості бізнесу, оцінка ринкової вартості активів, оцінка збитків від війни. 
• Консалтингові послуги: Due Diligence, оптимізація бізнес-процесів, розробка інвестиційних проєктів, корпоративні фінанси. 
• Автоматизація бізнес-процесів: розробка і впровадження програмного забезпечення для автоматизації обліку та звітності. 
• Послуги зі сталого розвитку (ESG): ESG-звіти, інтеграція стратегій, охорона праці та екобезпека. 
• Впровадження продуктів Microsoft та послуги з кібербезпеки. 

BDO в Україні — ваш надійний партнер, що допоможе адаптувати бізнес до ринкових змін, підвищити ефективність операційної діяльності та підтримати розвиток енергетичного сектора.