Обсяги будівельного сміття, що накопичуються через бойові дії, сягають сотень тисяч тонн. Ці відходи займають місце як на легальних, так і на нелегальних звалищах, перевищуючи кількість побутових відходів через їхній великий розмір і вагу.
Таке сміття містить численні фракції, серед яких багато є придатними для переробки і повторного використання у будівництві чи індустрії. Окремі частини цих відходів містять токсичні компоненти, що становлять загрозу для повітря, ґрунту та підземних вод. Міністерство довкілля оцінює екологічні збитки від забруднення земель у понад 900 млрд грн.
Перед початком масштабних бойових дій уряд не надавав високого пріоритету переробці відходів, і 95% твердих побутових відходів потрапляли на сміттєзвалища. Нині значне зростання обсягів відходів ставить питання національної безпеки на передній план. Найбільші обсяги сміття через російську агресію наразі у Київській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській і Харківській областях. Водночас визначення точного обсягу сміття на територіях Донецької та Луганської областей є складнішим завданням.
Лише в Київській області накопичилося 185 тисяч тонн відходів. До складу цих відходів входять такі компоненти, як бетон, цегла, облицювальні плитки, кераміка, дерево, скло, пластик, ізоляційні матеріали та будівельні матеріали, що містять азбест.
Відповідно до інформації Українського інституту майбутнього, майже 50% усього будівельного сміття вивозиться на полігони, і це далеко не завжди полігони для будівельного сміття.
Зазвичай перед демонтажем будівлі фахівці ретельно вивчають кількість, види і склад будівельних матеріалів використаних при будівництві, а демонтаж проводять поетапно, сортуючи їх окремо один від одного. Це підвищує якість переробки і зменшує ймовірність потрапляння шкідливих речовин до готових матеріалів, що виробляються з цих відходів.
Так, наприклад, із п’ятиповерхової будівлі площею понад 4 000 кв. м, при демонтажі утворюється понад 8 973 тонн будівельного сміття:
Проте слід зауважити, що будівельне сміття, яке утворилося внаслідок руйнувань від вибухів й обстрілів, відрізняється від «класичного», адже складається з залишків різних за структурою і походженням матеріалів, що ускладнює його рециклінг.
Усі конструктивні елементи, матеріали та предмети, що знаходились у житловій, промисловій чи громадській споруді, внаслідок вибуху неконтрольовано змішуються і деформуються, в результаті чого частинки токсичних матеріалів дуже важко відокремити від інших відходів. До таких небезпечних будівельних матеріалів належить, наприклад, азбестовий шифер, який часто використовують для обладнання покрівлі, і якщо його не вийде відокремити від інших матеріалів, то всі відходи доведеться поховати на полігоні.
Відповідно до інформації Ukraine Resilience, бетон та цегла були перероблені на дрібну фракцію, метал, дерев’яні частини — на ДСП панелі, штукатурка — на гіпсокартон, а скло і ПВХ були розподілені на кальцин, алюміній і ПВХ. Також продуктивною може стати ініціатива Японського агентства міжнародного співробітництва в Ірпінській громаді. Йдеться про переробку побутових відходів у спеціальному апараті за допомогою високотемпературної пари. Ця технологія може допомогти і з переробленням, і зі зменшенням об’єму будівельних відходів, зокрема бетону.
Перелік повторного використання не обмежується наведеними прикладами: бетон після переробки можна використовувати як сировину для виробництва крупного та дрібного заповнювача, цеглу — як сировину для влаштування дренажної подушки, деревину — як паливні брикети, арболіт (легкий бетон) або як вторинний матеріально-енергетичний ресурс для цементного виробництва, скло — як порошкоподібний заповнювач для виробництва бетонних виробів і сухих будівельних сумішей, скловолокна, пластик — як вторинну сировину для полімерної продукції або нафтопродуктів. Такі метали, як мідь, бронза та латунь, можна повторно використати як вторинну сировину для металургійного виробництва.
В Україні вже зараз працюють підприємства, які можуть займатися переробкою різних будівельних матеріалів. Наприклад, переробку металів здійснюють «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг», Запорізький та Дніпровський металургійні комбінати.
Переробку скла виконують компанії «Регіон-2001», «Ветропак» та «УтільВторПром», бетону — «Царис», «ТехБудМеханіка», «Агропромислова група», «Група Компаній Терещенко», «Орга». Пластик — «Екола», «ТІС», «Регіон-2001», «The Good Plastic Company», цегли — «Актіс Груп», «Форест Україна» та «УтільВторПром». Деревину перероблюють зазвичай на державних лісових господарствах, які знаходяться у кожному регіоні України.
Як бачимо, технології будівництва нових будинків із вторинної сировини не є новими навіть для України.
Тож про збільшення промислових потужностей і закупівлі, або взяття в лізинг, спецтехніки потрібно думати вже сьогодні. Вирішення цього питання залежить від політичної волі законодавців, тому що, допоки вартість захоронення будівельних матеріалів залишатиметься дешевою опцією, бажання займатися сортуванням і повторним використанням будівельних відходів, а тим паче інвестувати у дороге обладнання, буде досить низьким.
Також один зі свіжих кейсів — це будівництво селища для проведення Олімпійських ігор 2024 року в Паризькому регіоні. При реалізації були використані бетонні заповнювачі та продукти повторного використання (вікна, дерев’яні балки, цегла, опалювальні прилади).
Україна має докласти максимальних зусиль, щоб не просто вирішити проблему будівельних відходів, а й отримати з цього дохід.
Беручи до уваги всі наведені вище приклади, можна зробити висновок, що переробка будівельного сміття має значний потенціал для розвитку. Вона може вирішити не тільки екологічні проблеми, а й стати джерелом ефективного використання наявних ресурсів, відкрити нові можливості для бізнесу і створити ринок вторинних будівельних матеріалів. Шлях до успіху полягає у співпраці між підприємствами, урядовими структурами та міжнародними фінансовими інституціями, які неодмінно братимуть участь у відбудові України, для створення прозорої законодавчої і юридичної бази, що стане фундаментом для стійкої та ефективної системи співпраці.
У відповідь на виклики, що стоять перед Україною та сектором будівництва, індустріальна група BDO в Україні «Будівництво та нерухомість» невпинно аналізує ринкові зміни. Ми досліджуємо ринок і розробляємо аналітичні звіти, які дозволяють клієнтам залишатися обізнаними з останніми трендами та розвитком галузі. Звертайтеся за детальною інформацією.
Перед початком масштабних бойових дій уряд не надавав високого пріоритету переробці відходів, і 95% твердих побутових відходів потрапляли на сміттєзвалища. Нині значне зростання обсягів відходів ставить питання національної безпеки на передній план. Найбільші обсяги сміття через російську агресію наразі у Київській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській і Харківській областях. Водночас визначення точного обсягу сміття на територіях Донецької та Луганської областей є складнішим завданням.
Лише в Київській області накопичилося 185 тисяч тонн відходів. До складу цих відходів входять такі компоненти, як бетон, цегла, облицювальні плитки, кераміка, дерево, скло, пластик, ізоляційні матеріали та будівельні матеріали, що містять азбест.
Відповідно до інформації Українського інституту майбутнього, майже 50% усього будівельного сміття вивозиться на полігони, і це далеко не завжди полігони для будівельного сміття.
Зазвичай перед демонтажем будівлі фахівці ретельно вивчають кількість, види і склад будівельних матеріалів використаних при будівництві, а демонтаж проводять поетапно, сортуючи їх окремо один від одного. Це підвищує якість переробки і зменшує ймовірність потрапляння шкідливих речовин до готових матеріалів, що виробляються з цих відходів.
Так, наприклад, із п’ятиповерхової будівлі площею понад 4 000 кв. м, при демонтажі утворюється понад 8 973 тонн будівельного сміття:
- Цегла — 3 900 тонн;
- Залізобетон — 4 400 тонн;
- Бетон — 600 тонн;
- Метал — 30 тонн;
- Деревина — 21 тонна;
- Скло — 22 тонни.
Проте слід зауважити, що будівельне сміття, яке утворилося внаслідок руйнувань від вибухів й обстрілів, відрізняється від «класичного», адже складається з залишків різних за структурою і походженням матеріалів, що ускладнює його рециклінг.
Усі конструктивні елементи, матеріали та предмети, що знаходились у житловій, промисловій чи громадській споруді, внаслідок вибуху неконтрольовано змішуються і деформуються, в результаті чого частинки токсичних матеріалів дуже важко відокремити від інших відходів. До таких небезпечних будівельних матеріалів належить, наприклад, азбестовий шифер, який часто використовують для обладнання покрівлі, і якщо його не вийде відокремити від інших матеріалів, то всі відходи доведеться поховати на полігоні.
Переробка будівельних відходів
Вторинна переробка будівельних матеріалів широко використовується у багатьох країнах світу, і ми також маємо позитивний досвід. Одним із гарних прикладів повторного використання будівельного сміття за принципом економіки замкнутого циклу є проєкт у м. Гостомель, що реалізується французькою компанією «Neo-Eco». Їй вдалося досягнути показника переробки у 90%, коли лише 10% будівельних відходів було вивезено на полігон.Відповідно до інформації Ukraine Resilience, бетон та цегла були перероблені на дрібну фракцію, метал, дерев’яні частини — на ДСП панелі, штукатурка — на гіпсокартон, а скло і ПВХ були розподілені на кальцин, алюміній і ПВХ. Також продуктивною може стати ініціатива Японського агентства міжнародного співробітництва в Ірпінській громаді. Йдеться про переробку побутових відходів у спеціальному апараті за допомогою високотемпературної пари. Ця технологія може допомогти і з переробленням, і зі зменшенням об’єму будівельних відходів, зокрема бетону.
Перелік повторного використання не обмежується наведеними прикладами: бетон після переробки можна використовувати як сировину для виробництва крупного та дрібного заповнювача, цеглу — як сировину для влаштування дренажної подушки, деревину — як паливні брикети, арболіт (легкий бетон) або як вторинний матеріально-енергетичний ресурс для цементного виробництва, скло — як порошкоподібний заповнювач для виробництва бетонних виробів і сухих будівельних сумішей, скловолокна, пластик — як вторинну сировину для полімерної продукції або нафтопродуктів. Такі метали, як мідь, бронза та латунь, можна повторно використати як вторинну сировину для металургійного виробництва.
Підприємства переробної промисловості
В Україні вже зараз працюють підприємства, які можуть займатися переробкою різних будівельних матеріалів. Наприклад, переробку металів здійснюють «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг», Запорізький та Дніпровський металургійні комбінати.Переробку скла виконують компанії «Регіон-2001», «Ветропак» та «УтільВторПром», бетону — «Царис», «ТехБудМеханіка», «Агропромислова група», «Група Компаній Терещенко», «Орга». Пластик — «Екола», «ТІС», «Регіон-2001», «The Good Plastic Company», цегли — «Актіс Груп», «Форест Україна» та «УтільВторПром». Деревину перероблюють зазвичай на державних лісових господарствах, які знаходяться у кожному регіоні України.
Як бачимо, технології будівництва нових будинків із вторинної сировини не є новими навіть для України.
Тож про збільшення промислових потужностей і закупівлі, або взяття в лізинг, спецтехніки потрібно думати вже сьогодні. Вирішення цього питання залежить від політичної волі законодавців, тому що, допоки вартість захоронення будівельних матеріалів залишатиметься дешевою опцією, бажання займатися сортуванням і повторним використанням будівельних відходів, а тим паче інвестувати у дороге обладнання, буде досить низьким.
Світовий досвід переробної галузі будівельних відходів
При правильному підході й налагодженні сортування безпосередньо на місцях, переробка і повторне використання будівельного сміття матиме величезний потенціал. У світовій практиці є показові приклади: в Японії зі сміттєвого попелу створюють основу для штучних островів.Також один зі свіжих кейсів — це будівництво селища для проведення Олімпійських ігор 2024 року в Паризькому регіоні. При реалізації були використані бетонні заповнювачі та продукти повторного використання (вікна, дерев’яні балки, цегла, опалювальні прилади).
Україна має докласти максимальних зусиль, щоб не просто вирішити проблему будівельних відходів, а й отримати з цього дохід.
Для реалізації на державному рівні питання щодо вторинного використання будівельного сміття в Україні можна запропонувати наступні пункти:
- Розробка національної стратегії з переробки будівельних відходів.
- Запровадження законодавчих змін, які стимулюють використання і переробку вторинних матеріалів.
- Створення державних і регіональних програм фінансування проєктів з переробки відходів.
- Навчання і сертифікація фахівців у сфері управління відходами.
- Розвиток інфраструктури для збору і сортування будівельного сміття.
- Підтримка ініціатив і проєктів, що використовують перероблені матеріали у будівництві.
- Такі дії допоможуть зменшити навантаження на довкілля і сприятимуть сталому розвитку урбаністичного простору.
Беручи до уваги всі наведені вище приклади, можна зробити висновок, що переробка будівельного сміття має значний потенціал для розвитку. Вона може вирішити не тільки екологічні проблеми, а й стати джерелом ефективного використання наявних ресурсів, відкрити нові можливості для бізнесу і створити ринок вторинних будівельних матеріалів. Шлях до успіху полягає у співпраці між підприємствами, урядовими структурами та міжнародними фінансовими інституціями, які неодмінно братимуть участь у відбудові України, для створення прозорої законодавчої і юридичної бази, що стане фундаментом для стійкої та ефективної системи співпраці.
У відповідь на виклики, що стоять перед Україною та сектором будівництва, індустріальна група BDO в Україні «Будівництво та нерухомість» невпинно аналізує ринкові зміни. Ми досліджуємо ринок і розробляємо аналітичні звіти, які дозволяють клієнтам залишатися обізнаними з останніми трендами та розвитком галузі. Звертайтеся за детальною інформацією.
