Нові закони про мобілізацію та військовий облік:

 

На початку квітня 2024 року було прийнято низку законів, які вносять певні зміни до питань військового обліку та мобілізації в Україні.

 

• Закон України № 3127-IX «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який передбачає зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років. Закон набрав чинності з 04 квітня 2024 року.
• Закон України № 3549-IX від 16 січня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану», який запускає електронний реєстр військовозобов’язаних “Оберіг” і електронний кабінет військовозобов’язаних. Закон набрав чинності з 04 квітня 2024 року.
• Закон України № 3621-IX від 23 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», згідно з яким скасовується статус “обмежено придатний” та передбачається два види статусу: “придатний до служби” або “непридатний до служби”. Закон набирає чинності з 04 травня 2024 року.
• Закон України № 3633 від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі — Закон про мобілізацію), яким встановлюються нові обов’язки для військовозобов’язаних і заходи впливу в разі їхнього невиконання, а також для представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) при врученні повісток. Нижче пропонуємо детально розглянути такі нововведення. Закон набирає чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 18 травня 2024 року. 

Зміни, запроваджені цими законами, спрямовані на зміни в мобілізаційному процесі, на підвищення ефективності системи військового обліку та на удосконалення системи обробки та використання даних у державних реєстрах з військового обліку.

При цьому слід зауважити, що основним документом для бізнесу в питанні військового обліку залишається Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487)). Зазначені вище закони не внесли до нього змін.


Пропонуємо розглянути нижче основні зміни, передбачені цими законами:

1. Обов’язок мати при собі військово-облікові документи

З 18 травня 2024 року всі військовозобов’язані громадяни від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу представника ТЦК або поліцейського.
Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський має здійснювати фото- і відео фіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.

2. Запуск електронного обліку військовозобов’язаних

Закон № 3549-IX запускає електронний реєстр військовозобов’язаних “Оберіг” і електронний кабінет військовозобов’язаних. Ці нововведення спрямовані на удосконалення системи обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку. Тепер військовозобов’язані можуть оновлювати дані без відвідування територіального військового комісаріату та структурного підрозділу.

Також з’явиться автоматична можливість отримання статусу учасника бойових дій за наявності необхідних даних у системі.

Окрім цього законом запроваджується можливість створення і використання цифрового військово-облікового документа.

3. Обов’язок уточнення військово-облікових даних

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 17 липня 2024 року, уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. У разі перебування на території України уточнити дані можна безпосередньо прибувши до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за місцем фактичного проживання, або звернувшись до ЦНАП.

Альтернативним способом, що не потребує фізичної присутності особи, є уточнення даних через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за його наявності). Наразі скористатися цим способом поки що немає технічної можливості, але коли система запрацює, можна буде зареєструватись у електронному кабінеті і поновити дані, не відвідуючи ТЦК та СП чи ЦНАП. Орієнтовно електронний кабінет військовозобов’язаного має запрацювати вже влітку цього року.

Якщо ж військовозобов’язаний перебуває за кордоном, він може уточнити свої дані шляхом направлення відповідного повідомлення на офіційну електронну адресу / офіційний номер телефона, які зазначені на офіційному сайті ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або ж через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (після того як такий кабінет можна буде зареєструвати). Як ми зазначали вище, електронний кабінет розпочне функціонувати влітку цього року. Також варто зауважити, що реєстрація в електронному кабінеті є добровільною.

Як наслідок невиконання вимоги щодо уточнення даних, буде неможливо вчинити консульські дії в закордонних дипломатичних установах України для чоловіків віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані в строки, визначені Законом № 3633.

Тобто, тільки в разі виконання обов’язків з уточнення військово-облікових даних, чоловіки за кордоном зможуть вчиняти консульські дії. Також, за кордоном не можна буде оформити паспорт громадянина України та закордонний паспорт без наявності військово-облікового документа.

4. Зниження призовного віку

Однією з ключових змін є зниження призовного віку з 27 до 25 років. Це означає, що з 04 квітня 2024 року всі чоловіки, які досягли 25 років, стають військовозобов’язаними. 

Дії, які має виконати роботодавець у зв’язку із цим, передбачають наступне:
 

• вручити під підпис чоловікам старше 25 років повідомлення про необхідність звернутися до відповідного ТЦК та СП для постановки на облік і отримання відповідного військово-облікового документа,
• у разі відмови працівників від отримання повідомлення (чи проставлення підпису про отримання повідомлення) необхідно скласти Акт про відмову від отримання повідомлення чи його підписання,
• зобов’язати працівників надати роботодавцю належний військово-обліковий документ,
• перемістити дані таких працівників зі списку персонального військового обліку призовників до списку персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу. При цьому, рекомендується Графи 2, 5, 6, 7, 8, 13, 14, 15 залишити незаповненими до моменту надання роботодавцю належного військово-облікового документу, 
• у разі невиконання працівниками вимог щодо постановки на облік і надання роботодавцю належного військово-облікового документа, повідомити ТЦК та СП про порушення таким працівником правил військового обліку.

5. Базова військова служба, базова загальновійськова підготовка та можливість військової служби до досягнення 25-річного віку

Ще одні з важливих новацій прийнятого Закону — це введення замість строкової військової служби базової військової служби. За повідомленнями нардепів, строк проходження базової військової служби в мирний час становить 5 місяців, а під час воєнного стану — 3 місяці. Українці віком до 24 років зможуть обирати рік і період проходження базової служби.

Крім того, запроваджується базова загальновійськова підготовка. З 01 вересня 2025 року вона стане елементом навчання в навчальних закладах, проводитиметься у вишах усіх форм власності.

Також законом була додана норма, яка виключає неузгодженість певних норм щодо призову. А саме: не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу. Такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

6. Нові положення щодо вручення повісток

Відтепер під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення.

Вручати повістки можуть представники ТЦК та СП, зокрема в присутності поліції, а також роботодавці. Під час вручення повістки громадяни будуть зобов’язані пред’явити документ, що посвідчує особу (наприклад, паспорт / ID-картку) не лише представникам поліції, а й представникам ТЦК та СП.

Нижче наводимо перелік поважних причин неприбуття громадянина до ТЦК по повістці: перешкода стихійного характеру, 

• хвороба громадянина, 
• воєнні дії на відповідній території та їхні наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути в зазначені пункт і строк,
• смерть близьких родичів (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) громадянина або близького родича його дружини (чоловіка), 
• інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.

Остання причина сформульована достатньо широко, що дозволить громадянам обґрунтовувати форс-мажорні обставини, які не дозволили особисто з’явитись у ТЦК. Тобто такі громадяни зможуть відстоювати свої права у випадку застосування ТЦК та СП штрафу за неявку по повістці.

Слід зазначити, що такі поважні причини мають бути обов’язково підтверджені документами відповідних державних органів, установ. У разі наявності такої причини і неприбуття до ТЦК та СП, громадянин буде зобов’язаний в найкоротший строк, але не пізніше 3 діб з дати і часу, зазначеного в повістці про виклик, повідомити ТЦК та СП про такі причини з подальшим прибуттям не пізніше ніж через 7 календарних днів.

При цьому вручення повісток через Дію, електронний кабінет, електронну пошту не передбачено.

7. Скасування статусу «обмежено придатний» та проходження повторної ВЛК

З 04 травня 2024 року передбачено скасування статусу «обмежено придатний». Тобто, військовозобов’язані громадяни, які були визнані «обмежено придатними» до набрання чинності Законом, мають повторно пройти військово-лікарську комісію протягом дев’яти місяців після набрання чинності законом, тобто до 04 лютого 2025 року. 

Тут варто зауважити, що саме ТЦК та СП мають направляти «обмежено придатних осіб» на повторне ВЛК. При цьому роботодавець не повинен контролювати це питання, оскільки Порядок № 1847 не містить такої вимоги.  Відповідно до цього Порядку роботодавець контролює дотримання призовниками, військовозобов’язаними та резервістами Правил військового обліку.

Після проходження повторного ВЛК військовозобов’язані визнані «непридатними» будуть  виключені з військового обліку, а придатні — зможуть проходити службу.

Слід також зазначити, що після набрання законом чинності Уряд матиме три місяці на прийняття відповідних нормативно-правових актів, які визначають оновлений перелік захворювань для визначення придатності / непридатності до військової служби. Тож очікуємо зміни до Наказу МОУ від 14 серпня 2008 року № 402 Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

8. Відстрочка

Після набуття чинності Законом про мобілізацію на військовозобов’язаних чекає низка змін, зокрема щодо оформлення відстрочок.

Щодо підстав для отримання відстрочки, вони змінились. Відтепер не підлягають призову на військову службу під час мобілізації наступні категорії громадян:

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти тощо, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду тощо;
• усиновлювачі, опікуни, піклувальники та ін. особи, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту всиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною і/або батьками, якщо людина сама потребує постійного догляду за медичним чи лікарським висновком;
• опікун особи, визнаної судом недієздатною;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• які мають одного з батьків з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
• члени сім’ї другого ступеню споріднення, особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею;
• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра), осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності;
• педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти;
• здобувачі освіти зараховані до інтернатури;
• громадяни, які проходили військову службу та були звільнені зі служби в запас у зв’язку зі звільненням з полону (такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою);
• військовозобов’язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” чи базову військову службу (такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою).

Як бачимо, законом виключено можливість ухилятися громадянам від призову під час мобілізації шляхом вступу до закладу освіти для отримання другої, третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої освіти за наявну.

А також виключено відстрочки працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони.

9. Військово-транспортний обов’язок

Зокрема, нововведення передбачають, що в громадян України зможуть вилучати автомобіль на потреби армії̈, але є й винятки. 

Вилучити автомобіль можуть представники ТЦК та СП, СБУ, а також підрозділи Служби зовнішньої̈ розвідки.

Мобілізація транспортного засобу в громадян на потреби ЗСУ можлива, якщо в їхньому володінні перебуває більше одного автомобіля. Також цей обов’язок буде поширюватися на трактори та агропромислову техніку. Тобто, якщо особа є власником одного транспортного засобу, то таке авто забирати на потреби армії̈ не будуть. Насамперед планується вилучати те, що краще підходить для оборонних потреб держави. Наприклад, якщо в громадянина  є седан і позашляховик, то буде вилучено позашляховик. Якщо в особи є у власності два позашляховики, то можуть вилучити той, у якого менша ринкова вартість.

Тобто перед вилученням автомобіля в приватної̈ особи обов’язково має проводитись його експертна оцінка та оцінка ринкової̈ вартості.

Скільки автомобілів мобілізують у кожній області, визначатиме місцева адміністрація. Будуть складатися спеціальні списки. Проте покроковий алгоритм вилучення транспортних засобів у громадян станом на зараз достеменно не відомий. Йдеться лише про загальні положення. 

Після оголошення демобілізації в місячний строк власнику мають повернути його автівку, якщо вона буде в наявності на той момент. Автомобілі мають брати під спеціальні розписки, а держава в разі втрати транспортного засобу компенсуватиме грошима. 

Що стосується автомобілів, які є у власності підприємств, то передбачено, що таким транспортним засобам, які перебувають на обліку в ТЦК та СП, буде заборонено, зокрема:

• виїжджати в інші області та за кордон,
• продавати їх, чи передавати право власності в інший спосіб іншим як на користь юридичних осіб, так і громадян,
• здавати в оренду (лізинг),
• надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за кредитними договорами та гарантії перед банками.

Щоб виїхати на таких транспортних засобах до суміжних областей потрібно буде за один місяць до виїзду повідомити відповідний ТЦК та СП про місце перебування ТЗ. Виїзд буде можливий не більше, ніж на один місяць.

10. Заходи впливу та відповідальність за порушення 

У разі невиконання громадянином обов’язків щодо мобілізації, ТЦК та СП має право за певних умов звернутися до суду з позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи в праві керування транспортним засобом. Обмежувати ухилянтів у праві керувати транспортом не будуть у двох випадках:

• якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела доходу,
• якщо особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II груп або дитини з інвалідністю.

Як ми вже зазначали вище, надання консульських дій в закордонних дипломатичних установах України здійснюватиметься за умови уточнення громадянином своїх персональних даних з обліковими даними в ТЦК та СП.

Звертаємо увагу, що на сьогодні за порушення правил військового обліку / ухилення від обліку військовозобов’язаними громадянами України передбачена адміністративна відповідальність у розмірі від 850 до 1700 грн (ч. 2 ст. 210 КУпАП).

За порушення посадовими особами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, неведення військового обліку або ведення з порушеннями, передбачена наступна адміністративна відповідальність від 5 100 до 8 500 грн за порушення скоєне в особливий період (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП).

Додатково варто нагадати, що ВРУ прийнято в першому читанні законопроєкт № 10379, яким передбачено збільшення адмінштрафів:

• на військовозобов’язаних громадян за порушення правил військового обліку до 17 000 грн. При цьому за висновком Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності передбачено рекомендоване збільшення адмінштрафу до 5 100 грн.
• на посадових осіб за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, неведення військового обліку або ведення з порушеннями від 2 000 до 5 000 нмдг (від 34 000 до 85 000 грн), під час дії особливого періоду — від 9 000 до 12 000 нмдг (від 153 000 до 20 4000 грн). Проте наразі за висновком Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності передбачено наступне збільшення адмінштрафу: від 1 000 до 2 000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн), для особливого періоду — від 2000 до 3 500 нмдг (від 34 000 до 59 500 грн).

Зауважимо, що накладання штрафу за неведення військового обліку або ведення військового обліку з порушеннями здійснюється загалом за правопорушення, а не кратно кількості таких порушень чи кількості працівників, щодо яких здійснено таке порушення.

Також варто відзначити, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення. 

Але законопроєктом № 10379, який наразі розглядається, передбачається, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох років з дня його вчинення. Тобто строк, протягом якого може бути накладений адміністративний штраф за неведення військового обліку або ведення військового обліку з порушеннями, може бути збільшено з 2 місяців до 3 років.

Багатьох читачів цікавить питання, які ж розміри штрафів будуть застосовуватися в разі виявлення порушень під час перевірки ТЦК та СП. Вважаємо за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 8 КУпАП передбачена відповідальність по закону, що діяв на час вчинення порушення. Тобто, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. При цьому, закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Пропонуємо звертатись до фахівців BDO в Україні за детальними консультаціями з питань мобілізації та ведення військового обліку на підприємствах.