Бізнес визначив головні недоліки бронювання військовозобов’язаних за новими правилами

Як відомо, нещодавно були внесені деякі зміни в нормативно-правові акти, які регулюють процес мобілізації та бронювання працівників.

Зокрема, існують суперечності між різними нормативно-правовими актами, що регулюють процес бронювання. Ми проаналізували найактуальніші запитання та пропозиції, що надходять від українського бізнесу щодо питань бронювання, наведені нижче.

У сфері бронювання військовозобов’язаних найбільш критичними наразі залишаються наступні проблеми, що потребують термінового вирішення:

1. Відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затв. постановою КМУ №560), військовозобов’язані, які звернулися до ТЦК із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Однак враховуючи, що згідно з цим же Порядком особи, які підлягають бронюванню, не пишуть заяви до відповідної комісії про надання відстрочки, то й дія на них зазначеного положення не поширюється. Тому пункт 63 Порядку слід доповнити положенням, згідно з яким військовозобов’язані, які проходять процедуру бронювання, до закінчення такої процедури не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

2. Відповідно до пункту 2 Порядку бронювання військовозобов’язаних (затв. постановою КМУ від 27.01.2023 №76, далі — «Порядок бронювання»), термін бронювання військовозобов’язаних, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не може перевищувати 12 місяців. При цьому вказаний Порядок бронювання не регламентує процедуру продовження терміну бронювання. Така ситуація призводить до двозначного трактування положень Порядку бронювання і складних бюрократичних процедур, внаслідок чого підприємства зазнають контрпродуктивних витрат часу. Вважаємо за необхідне доповнити Порядок бронювання військовозобов’язаних механізмом автоматичного продовження бронювання працівників підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у разі подання підприємством відповідної заявки. 

3. Неможливість бронювання ФОПів та гіг-спеціалістів, а також співробітників представництв іноземних неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти іноземних та міжнародних партнерів. Ця проблема є вкрай актуальною, необхідно внести відповідні зміни до НПА.

4. У новій редакції Порядку бронювання відсутня норма, що діяла раніше, про можливість бронювання 100% керівників компаній та їхніх заступників. Вважаємо за необхідне повернути це положення до Порядку бронювання. Необхідно також передбачити можливість бронювання військовозобов’язаних, які працюють на посадах, що є обов’язковими на підприємствах, в установах і організаціях згідно з вимогами законодавства, але такі підприємства не мають статусу критичних. Наприклад, у акціонерних товариствах — це посадові особи органів управління та контролю, члени наглядових рад (відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»). На підприємствах, що здійснюють свою діяльність відповідно до ліцензійних умов або умов авторизації — відповідальні або ключові особи, аудитор та головний бухгалтер тощо, відсутність яких у штаті підприємства тягне за собою санкції з боку державних органів до анулювання ліцензії та кваліфікується як ризикова діяльність.

5. Існуюча квота у 50% стримує роботодавців бронювати працівників через побоювання втрати іншої половини працюючих військовозобовʼязаних. Слід зазначити, що бронювання 50% персоналу не вирішує проблеми забезпечення безперебійної роботи більшості підприємств. Для компаній, що мають розгалужену систему філій, вкрай важливим є бронювання мінімальної кількості персоналу для забезпечення критичної кількості штатного розпису кожного регіонального підрозділу. З Порядку бронювання вилучено норму, яка передбачала можливість подання обґрунтування щодо збільшення кількості заброньованих працівників. Вважаємо за необхідне повернути таку можливість.

6. Бронювання керівників підприємств має бути поза квотою у 50%. Якщо підприємство було визначене критично важливим, то керівнику такої компанії необхідно мати гарантовану відстрочку від призову та не входити до квоти 50%, оскільки саме керівник підприємства несе відповідальність за управління підприємством, якісне ведення бізнесу, кадровий склад, приймає стратегічні та фінансові рішення, має доступ до всіх критичних аспектів управління, включно з взаємодією з банками, інвесторами, залученням кредитів, здійсненням платежів тощо. Мобілізація керівника критично важливого підприємства може спонукати іноземних інвесторів до закриття бізнесу в Україні, що призведе до втрати інвестицій.

7. Порядок бронювання не передбачає надсилання підприємствам рішення про бронювання. У Порядку бронювання не зазначено процедуру отримання рішення Міністерства економіки про бронювання військовозобовʼязаних суб’єктами, які подають відповідні списки. Тому пункт 12 Порядку бронювання слід доповнити положенням про те, що з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних підприємствам, установам та організаціям, якими подано списки.

8. ТЦК та СП ігнорують запити компаній і не вносять дані в «Оберіг». Наразі відсутня будь-яка відповідальність щодо невиконання строків зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік зі сторони ТЦК та СП. Часто вони ігнорують запити компаній та не вносять відповідну інформацію в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг», тим самим унеможливлюючи процедуру бронювання. Тому Міністерству оборони слід забезпечити внесення такої інформації та запровадити належний контроль за внесенням відомостей про зарахування на спеціальний військовий облік і надання відстрочки заброньованим військовозобов’язаним.

9. Існує невизначеність з тим, який ТЦК та СП має вносити дані про спецоблік. Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію покладає обов’язок оформлення відстрочки заброньованих військовозобов’язаних на роботодавця саме у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються. Водночас Порядок бронювання покладає обов’язок із зарахування військовозобов’язаних на спеціальний військовий облік вже на ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку. Таким чином, після оформлення роботодавцем відстрочки заброньованому працівнику в ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються, виникає необхідність повторно звертатись вже до того ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку. Пропонуємо врегулювати це питання так, щоб підприємці не ходили в різні ТЦК, де з них вимагають проставлення відміток про постановку на спеціальний облік у витягах про бронювання.

10. Порядок е-Бронювання передбачає, що формування повідомлення автоматично припиняється або його подання блокується засобами Порталу «Дія», якщо зазначені у повідомленні відомості: не підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; надані не в повному обсязі; не узгоджуються між собою.

Тому слід доповнити вказаний пункт умовою, за якою з моменту внесення уповноваженою особою Мінекономіки або державного органу засобами Порталу «Дія» необхідних, достовірних та в повному обсязі відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, подання повідомлення розблоковується, а його формування автоматично продовжується. 

Як ми раніше інформували, на порталі Дія запрацювало електронне бронювання військовозобов’язаних. Безумовно, електронне бронювання значно спростило саму процедуру бронювання. Наразі процес бронювання займає до 15 хвилин, а результат надходить протягом однієї доби. Але наряду з цим, бізнес зіткнувся з рядом помилок і неточностей, які містяться в державних реєстрах, зокрема:

• До загальної кількості військовозобов’язаних система зараховує не лише найманих працівників за трудовими договорами, а й гіг-спеціалістів та осіб, які надають послуги за договорами ЦПХ. 
• На порталі «Дія» передбачено можливість зробити «витяг про бронювання», який є підтвердженням бронювання. Проте цей функціонал ще не запущено, і він лише перебуває на стадії розробки.
• Інформація про працівника не завжди відображається у витязі в «Дії» з реєстру «Оберіг», хоча й подано всі документи до Пенсійного фонду, а в особистому кабінеті є відповідний запис про основне місце роботи.

У зв’язку з цим, український бізнес закликає представників Кабінету Міністрів і парламенту врахувати зазначені пропозиції та невідкладно внести необхідні зміни до НПА.

Звертайтеся до спеціалістів BDO в Україні, якщо у Вас з’являться запитання або Ви потребуєте додаткової інформації щодо ведення військового обліку на підприємстві та умов бронювання працівників. Ми завжди готові надати професійні консультації та підтримку у впровадженні актуальних правил і процедур.