Ми розглядаємо цей рік як основне вікно підготовки до 2024 року, де цілком можливе двозначне зростання економіки після Перемоги і початку відбудови України.
2022 рік став великим викликом для України і всього цивілізованого світу, але наша країна змогла не тільки втриматися, але (за допомогою наших союзників) почала перемагати страшну російську навалу.
Досить швидко стало зрозуміло, що тил і економіка не менш важливі за фронт, а думати про відновлення України потрібно не після війни, а безпосередньо нині, адже окрім найбільш руйнівної війни з часів другої світової Україна також отримала безпрецедентне вікно можливостей щодо подальшої інтеграції до західного світу.
Ми б хотіли поділитися баченням на 2023 рік і трохи розповісти про власні плани в умовах тієї невизначеності, у якій ми всі живемо з лютого 2022 року.
Почнемо з оптимізму: 2023 рік — це рік Української Перемоги. Ми абсолютно впевнені в цьому, адже, на превелике щастя, на боці України — майже весь західний світ з ресурсами, технологіями і можливостями, а наша армія — одна з найкращих у світі.
Так, ми поки не знаємо, як буде виглядати наша Перемога (окрім умови повернення всіх наших територій): цілком можливо, що якийсь період нам доведеться жити поруч з ворогом, як це багато десятиліть робить Ізраїль. На одній конференції в 2016 році партнер BDO в Ізраїлі сказав мені, що ми колись звикнемо до цієї ситуації, і постійна загроза не завадила Ізраїлю стати успішним, а отже не завадить і Україні. На той момент я погодився з тим твердженням, але лише нині можу сказати, що по-справжньому його розумію.
Друга гарна новина — наша економіка вражає адаптивністю. Найбільш песимістичні прогнози початку війни не справдилися: Україна втратила близько третини ВВП, але не половину (або навіть 60%, як вважали деякі фахівці). 2023 рік, ймовірніше, не продемонструє вибухового зростання: за різними оцінками наша економіка може продемонструвати як невелике падіння (до 5%), так і невелике зростання (на 3-5%), бо надто багато факторів невизначеності попереду.
Бізнес намагається знаходити можливості працювати: ті, кому потрібне постійне живлення, придбає генератори і акумулятори (які в грудні стали другою статтею імпорту після палива), ті, кому не вистачає внутрішнього ринку, починає експортувати свої товари і послуги, або намагається знайти нові продукти для нових споживачів. З рештою, ми пам’ятаємо, як за кілька місяців була вирішена катастрофічна ситуація з постачанням палива, а Starlink скоро буде залежати від українських споживачів, а не навпаки.
Контрольованим залишається і зростання цін попри вимушену емісію: 26-28% в 2022 році — це приблизно рівень 2014 року (і суттєво менше, ніж в 2015 році, коли ціни зросли більше, ніж на 43%). Більше того — суттєве зростання цін в 2022 році — не суто українська проблема, всі наші західні сусіди демонструють рекордну інфляцію: Угорщина і країни Балтії — понад 20%; Болгарія, Чехія і Польща — близько 15% (і це все — за відсутності війни, а радше як результат суттєвих вливань коштів під час боротьби з COVID-19). Є підстави стверджувати, що цього року інфляція буде нижчою, але все ще явно більше 10%.
Ситуація з валютою чимось схожа: офіційний курс гривні до долара США впав з 23 лютого на 20% (готівковий — на 25-30%), але через укріплення долара на піку євро втрачав близько 15% вартості, а польський злотий — до 20% щодо долара США (щоправда, наразі обидві валюти частково відіграли падіння).
Цікаве спостереження: багато співрозмовників, коли їм нагадуєш про кризу в Україні 2014-2015 років, загалом кажуть, що тоді було не так погано, як нині. З одного боку, це справедливе твердження: військові дії та інтервенція в 2014-2015 роках були обмежені частиною східних регіонів і Кримом, але в економічному плані все було навіть гірше. Правління Януковича залишило країну на межі банкрутства: за 2014-2015 роки Україна втратила близько 16% ВВП без урахування окупованих територій (тобто до 30% від економіки взірця 2013 року), ціни за ці два роки зросли на майже 80%, а гривня втратила дві третини вартості щодо долара США.
Принципова різниця сьогодення — суттєва міжнародна допомога, яка дозволяє обмежити використання емісії, а також робить контрольованою ситуацію з курсом. Так, золотовалютні резерви НБУ перевищили 27 млрд доларів США (що більше за довоєнний рівень лютого), але все одно можна очікувати поступову девальвацію гривні в 2023 році, зокрема через послаблення валютних обмежень у майбутньому.
Криза 2014-2015 років не мала таких руйнівних наслідків як тотальна війна 2022-2023 років, але економічного дива тоді не сталося через повільні реформи і брак інвестицій, проте нині ситуація зовсім інакша: з одного боку частину активів повністю знищено, і, на превеликий жаль, загинуло багато наших співвітчизників, а з іншого боку — вже нині мова йде про сотні мільярдів євро потенційних репарацій в різних формах, що їх може бути спрямовано на відновлення країни. Насправді, ми реально не уявляємо такий великий обсяг потенційних інвестицій і великою (але позитивною) проблемою буде саме ефективне їхнє освоєння.
Ми розглядаємо цей рік як основне вікно підготовки до 2024 року, де цілком можливе двозначне зростання економіки після Перемоги і початку відбудови України. Незважаючи на те, що загалом поточна макроситуація далека від гарної — економіка є чимось більшим, ніж сума макропоказників, і саме тому так часто можна почути «ми здивовані», «бізнес перевершив усі очікування» тощо. Саме тому ключові події нині відбуваються на фронті, а тилу треба лише нарощувати зусилля і збільшувати допомогу як армії, так і співгромадянам, що потребують підтримки.
Отже, в плануванні діяльності ми виходимо з наступного:
- Україна обов’язково переможе в 2023 році, хоча агресія росії може продовжуватись і далі (наприклад, у формі обстрілів, як ми це бачимо на прикладі Ізраїля), але наше завдання як відповідального роботодавця — бути готовими до різних варіантів розвитку подій. Так, наприклад, ми відкрили в 2022 році додатковий, повністю автономний, офіс під Києвом, що дозволяє співробітникам безпечно працювати в будь-яких умовах.
- Експорт послуг з нами дуже надовго (а можливо і назавжди): ми ще активніше інтегруємося в західне бізнес-середовище, щоб мати вибір між внутрішніми або зовнішніми ринками залежно від ситуації. Ми зрозуміли, що диверсифікація це не тільки про різні продукти, але й про різні ринки.
- Україна вже в 2024 році може отримати поштовх для швидкого і довготривалого зростання за рахунок початку надходження коштів на відновлення. Велика потенційна проблема — це кваліфіковані кадри, які будуть потрібні в Україні для супроводження значної кількості міжнародних проєктів. Ми готуємося до такого розвитку подій і активно винаймаємо нових співробітників, але розуміємо, що навіть таких зусиль може бути замало.
- Ми не надто песимістичні щодо інвестицій в Україну і її відбудови: ми, як BDO в Україні, починаємо спілкування з урядовими організаціями різних країн щодо потенційного страхування інвестицій в Україну, що має відкрити шлях для великих інвесторів (наприклад, у сферу оборони).
- Ми також вважаємо, що незважаючи на потенційну загрозу рецесії у світі, Україна може такої рецесії і не помітити, бо фактор війни і повоєнного відновлення України дозволить на багато років вперед сформувати зовсім іншу політичну та економічну повістку.
- Україна вже не лишиться сама на роздоріжжі: в нас більше немає альтернативи інтеграції в ЄС та НАТО (або інше безпекове утворення), ті зв’язки, що в нас утворилися з нашими західними сусідами зокрема на рівні звичайних людей — безцінні і дуже нам допоможуть.
- Український бізнес — найкращий і буде дуже конкурентоспроможним на ринку ЄС.
Тому зберігаємо оптимізм, бо ми обов’язково переможемо і реалізуємо історичний шанс на створення заможної і безпечної західної країни.