Орієнтовні розрахунки збитків навколишньому середовищу України, нараховані Державною екологічною інспекцією відповідно до затверджених методик на початок червня 2023 року становлять 1 970 млрд. грн. (~50 млрд євро).
Військова агресія росії проти України триває вже 15 місяців. Війна забрала життя десятків тисяч українців, змусила мільйони громадян стати вимушеними переселенцями, знищила мирні громади, завдала серйозної шкоди економіці та довкіллю. Сталість, не кажучи вже про сталий розвиток, дійсно виглядає по-іншому. Постійний моніторинг війни в Україні, який здійснює Програма ООН з довкілля (ЮНЕП), вказує на токсичну спадщину для наступних поколінь українців.
Оскільки війна триває, ми не можемо знати про повний спектр і серйозність її екологічних наслідків, оскільки збір даних для подальшої перевірки та оцінки потребує постійного доступу. Із впевненістю можна сказати, що тисячі вже задокументованих випадків забруднення ґрунту, повітря і води та погіршення стану екосистеми, на жаль, будуть тільки збільшуватись.
ЮНЕП, природоохоронний орган глобальної системи ООН, підтримує Уряд України у сфері дистанційного моніторингу впливу на довкілля та планує розширити діяльність з оцінки впливу на місцях, незважаючи на значну географічну віддаленість і нестабільний доступ до районів, де зафіксовано інциденти, про які повідомляється. Два українські сайти моніторингу шкоди навколишньому середовищу «Екодозор» і «Екозагроза» є рекомендованими джерелами для більш глибокого та наочного аналізу зафіксованих впливів.
Як ми писали в «Хроніках 2022», російське вторгнення продовжує спричиняти масове руйнування українського довкілля, екосистеми та екосистемних послуг, від яких залежать громади, включно з з водопостачанням, наприклад, насосні станції, каналізаційні та очисні споруди. Хаотичні обстріли також продовжують завдавати значної шкоди промисловим об'єктам, складам і заводам, на яких також зберігається ціла низка небезпечних речовин, починаючи від пластмас, летких органічних сполук і закінчуючи аміаком. Небезпечні речовини були вивільнені в результаті вибухів на агропромислових складах, де зберігалися добрива та азотна кислота.
У багатьох звітах задокументовано вплив на великі тваринницькі ферми, де туші загиблої худоби становлять серйозну загрозу для здоров'я населення. Супутникові знімки і записи з дронів також свідчать про значне збільшення кількості пожеж у заповідниках і природоохоронних зонах, а також у лісових масивах після ракетних ударів, артилерійських обстрілів і навмисних підпалів російськими солдатами.
У таких містах як Луганськ, Донецьк, Херсон, Харків, Маріуполь і Київ, очищення зруйнованого житла буде пов'язане з певними труднощами, оскільки сміття і пил, ймовірно, змішані з небезпечними речовинами, зокрема свинцем, радоном і азбестом.
Як повідомляється щодня в новинах і соціальних мережах, забруднення і відходи від широкого використання зброї наземного, повітряного і морського базування в сільській та міській місцевостях, зокрема тисячі знищених і покинутих військових транспортних засобів і техніки, створюють дороговартісні проблеми з очищенням.
Задокументовані випадки шкоди передаються національним і міжнародним правоохоронним органам у рамках зусиль, спрямованих на притягнення росії до відповідальності та відшкодування збитків у судовому порядку за непомірну шкоду, завдану навколишньому середовищу.
З погляду управління, прямий вплив війни на довкілля також призвів до погіршення системи екологічного управління та регулювання в постраждалих регіонах. Війна, що триває, ускладнила для українських і міжнародних природоохоронних органів моніторинг і забезпечення дотримання екологічних норм, а також збільшила кількість випадків незаконної вирубки лісів, браконьєрства та інших екологічних злочинів.
Для України також вкрай важливо домогтися кримінальної відповідальності росії за екологічні злочини, скоєні за період війни. Водночас Україна глибоко цінує зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на пом'якшення екологічних наслідків війни та підтримку відновлення довкілля в регіоні.
«Світ має усвідомлювати весь масштаб загрози екологічній системі України та ризики для інших країн, які несе російське вторгнення. Саме тому це питання має стати предметом посиленого обговорення на всіх міжнародних майданчиках. Сьогодні усім нам важливо зробити так, щоби голос України лунав ще гучніше, а навколо захисту нашого довкілля згуртувалося якомога більше партнерів» — Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.
І наостанок, історична перспектива екологічних наслідків війни викликає тривогу за майбутні перспективи. Перша і Друга світові війни, Корея і В'єтнам залишили по собі нагадування про зруйновані, понівечені, отруєні і до сих пір заміновані ландшафти. Величезна кількість ракет і артилерійських снарядів, що влучили в українські сільськогосподарські угіддя, також підвищує ймовірність потрапляння важких металів у харчовий ланцюг, що може призвести до підвищення рівня захворюваності на рак і розладів, спричинених забрудненням води і ґрунту, на десятиліття вперед. Україна, з її неймовірною природою, повинна перемогти в цій війні, аби українці та гості країни знову могли безпечно насолоджуватись українською природою — лісами, парками, полями та річками.
Все буде Україна!