Невмержицький Віктор,
Керівник відділу податкового консультування BDO в Україні
Після початку війни мільйони українців виїхали за кордон, і багато з них продовжують працювати віддалено або знайшли роботу в країні перебування. У цій публікації буде йтись про те, які податкові правила діють для українських біженців в Україні та за кордоном, і як сплачувати податки тим біженцям, які:
- офіційно працюють на українські підприємства;
- працюють в країні перебування;
- зареєстровані як ФОП в Україні;
- отримують соціальну допомогу.
Коментарі на ці питання надані для переважаючого сценарію, коли біженець має статус Тимчасового Захисту в ЄС і продовжує вважатись податковим резидентом України (і відповідно не вважається податковим резидентом країн перебування).
Звертаємо увагу, що деякі країни ЄС вважають українських біженців своїми податковими резидентами вже на основі того факту, що їм було присвоєно податковий номер при отриманні ними статусу Тимчасового Захисту у такій країні. У такому випадку для збереження свого статусу податкового резидента України особа має апелювати до застосовної конвенції про уникнення подвійного оподаткування, якщо особа має достатні обґрунтування довести це (у т.ч. що її центр життєвих інтересів залишився в Україні і вона планує повернутись до України після завершення воєнних дій). Це може потребувати проведення процедури взаємного узгодження між податковими органами України та країни знаходження, що може зайняти 1-2 роки (у т.ч. оскільки у української податкової служби відсутні досвід щодо проведення таких процедур та достатня кількість кваліфікованих кадрів порівняно з потенційно великою кількістю таких запитів).
Слід зауважити, що у випадку визнання особи податковим резидентом іншої країни, вона отримує право зменшити річний оподаткований дохід на певну неоподатковану суму (суми відрізняються між країнами, і можуть досягати 10-11 тисяч євро на рік). Тобто у разі отримання річного доходу менше цієї неоподаткованої суми особа не повинна сплачувати податок в країні перебування.
Міністерство Фінансів України отримало відповіді від 10 країн ЄС щодо оподаткування українських біженців, які доступні за посиланням нижче.
Міністерство Фінансів України (mof.gov.ua)
Крім того, деякі країни вимагають від українських біженців сплачувати соціальні внески – сума яких може бути досить високою, співставною з сумою іноземного податку.
Цікаве з теми: Оподаткування під час дії воєнного стану
-
Сплата податків біженцями, які офіційно працюють на українські підприємства
Україна: При отриманні зарплати від українських роботодавців, останні утримують 19.5% податків (а саме, 18% ПДФО і 1.5% військовий збір).
За кордоном: У той же час, у більшості країн — після перебування особи в іншій країні понад 183 дні в календарному році (наприклад, у 2022 році) біженці повинні самостійно сплачувати іноземні податки на українську зарплату, отриману з дати прибуття в іншу країну — навіть якщо особа не стала податковим резидентом країни перебування. Наприклад, у Польщі місцевий податок потрібно сплачувати щомісяця (або після закінчення календарного року; але в такому разі будуть застосовані штрафні санкції).
! Ірландія, Литва, Латвія не вимагають від українських біженців сплачувати податок на зарплату від українських роботодавців.
Вам також може бути цікаво: Чому українцям важливо працювати на українську економіку?
Тобто для біженців, які офіційно працюють на українські підприємства (але знаходяться за кордоном понад 183 дні в календарному році) виникає неприємна ситуація, коли:
- Особа повинна сплачувати податки в країні перебування (часто за ставками вищими, ніж 19.5%),
- При цьому з її зарплати вже утримали українські податки по ставці 19.5%. Особа може подати в Україні декларацію за 2022 рік з вимогою про залік іноземного податку (в рахунок оплати 18% ПДФО) і відповідне повернення ПДФО (в сумі заліку). Можна припустити, що в умовах воєнного часу та фінансової кризи таке повернення ПДФО буде ускладнене, або в кращому випадку кошти будуть повернуті особі з великим запізненням.
- Для такого заліку іноземного податку особа має отримати від податкового органу країни перебування (а не від іноземного роботодавця) довідку про суми отриманих доходів і утриманих податків, яка повинна бути легалізована (наприклад, шляхом проставлення апостилю нотаріусом у країні перебування). Також українська податкова може вимагати зробити завірений переклад довідки українською мовою.
У разі неможливості отримання такої довідки до 1 травня 2023 року особа повинна подати заяву до української податкової служби (наприклад, через електронний кабінет платника податку — з використанням електронного підпису від Приватбанку чи від іншого провайдера) — про подовження терміну подання річної декларації про доходи з 1 травня до 31 грудня 2023 року.
При цьому виникають такі практичні проблеми для особи:
- Необхідність витрачати час на отримання паперової довідки від податкового органу країни перебування;
- Необхідність оплатити послуги нотаріуса з проставлення апостилю (або витратити багато часу на легалізацію через консульство України у відповідній країні);
- Необхідність тратити кошти на завірений переклад довідки українською мовою;
- Податкові органи деяких країн видають такі довідки лише в електронному вигляді (наприклад, у Нідерландах, Іспанії) — що дуже ускладнює їхню легалізацію або навіть робить її неможливою. Наразі українська податкова не враховує цей практичний аспект і продовжує вимагати легалізацію паперових довідок, що в таких випадках робить неможливим зарахування іноземних податків у рахунок сплати українського 18% ПДФО;
- Сплачені за кордоном соціальні внески (аналог українського ЄСВ) не підлягають заліку з українськими податками.
2. Сплата податків біженцями, які працюють в країні перебування
Україна: за загальним правилом, податкові резиденти України повинні подати річну декларацію про доходи за 2022 рік у разі отримання зарплати та інших оподатковуваних доходів за кордоном. Зарплату від іноземного роботодавця треба вказувати в сумі до вирахування податків, перераховуючи в гривні по курсу НБУ на дату отримання кожної суми. Така зарплата оподатковується в Україні за ставкою 19.5% (а саме, 18% ПДФО і 1.5% військовий збір). Суму 18% ПДФО (але не воєнного збору) можна зменшити на іноземний податок щодо таких доходів (але не більше 18%).
Для заліку іноземного податку треба отримати від податкового органу країни перебування легалізовану довідку про суми задекларованих доходів і сплачених податків, як вказано в п.1 вище.
За кордоном: здебільшого особи, які офіційно працюють у іноземного роботодавця, не повинні подавати річну декларацію (оскільки бухгалтерія роботодавця робить річний перерахунок за необхідності).
У разі необхідності все ж таки подавати річну декларацію в країні перебування рекомендується отримати від іноземного роботодавця(-ів) довідки про суми отриманої зарплати та утриманих податків, і звернутись до місцевого бухгалтера для підготовки та подання річної декларації. Це допоможе уникнути технічних помилок і труднощів з іноземною мовою, хоча й вимагатиме певних витрат.
3. Сплата податків біженцями, які оформлені як ФОП (в Україні)
Україна: українські ФОПи повинні сплачувати відповідні українські податки на отримані доходи від підприємницької діяльності, незалежно від місця їхнього фактичного проживання (наприклад, 2% або 5% єдиний податок для ФОП 3-ї групи). При цьому Україна вважає реєстрацію особи як ФОП достатньою умовою для визнання такої особи своїм податковим резидентом.
Українська податкова служба наполягає, що доходи ФОПа від підприємницької діяльності, які не були зараховані на рахунки в українських банках (а залишились на Wise, Payoneer і т.і.) – мають оподатковуватись по ставці 19.5%.
За кордоном: у разі ФОПу, який надає ІТ чи інші послуги власними силами дистанційно (наприклад, працюючи з орендованої квартири в іншій країні) — після знаходження понад 183 дні в країні перебування більшість країн вимагатиме від нього сплати місцевих податків на такі доходи від незалежних особистих послуг (стосовно доходів, отриманих починаючи з дати приїзду в цю країну – а не з дати сплину 183 денного терміну). При цьому неможливо зарахувати український єдиний податок в рахунок сплати іноземного податку, чи навпаки.
Крім того, деякі країни вимагають, щоб самозайняті особи реєструвались як такі в країні перебування (що в деяких країнах дозволяє сплачувати іноземні податки за більш низькими ставками). При відсутності такої реєстрації в країні перебування — отримані особою доходи від підприємницької діяльності будуть оподатковуватись іноземними податками за звичайними ставками ПДФО (які можуть бути досить високими), без можливості віднімання підприємницьких витрат.
! Литва не вимагає від українських біженців-ФОПів сплачувати литовський податок на доходи по контрактах, укладених до початку війни.
4. Сплата податків біженцями, які отримують соціальну допомогу
Україна: за загальним правилом, у разі отримання оподаткованих доходів, з яких не були утримані податки при виплаті — податкові резиденти України повинні подати річну декларацію про доходи за 2022 рік і сплатити українські податки за відповідними ставками.
Однак нещодавно були внесені зміни до Податкового кодексу України, — згідно з якими біженцям не потрібно подавати декларацію в Україні за 2022 та 2023 роки для декларування нижчевказаної соціальної допомоги, оскільки вона звільнена від оподаткування в Україні.
27. До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі — допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їхніх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, зокрема в разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.
Якщо у вас виникнуть додаткові питання щодо подвійного оподаткування українців за кордоном, будь ласка, звертайтеся за консультацією до наших фахівців.