Звільнення мобілізованого працівника в разі ліквідації підприємства

Наталія СЛІПЧЕНКО,

Старший фахівець з кадрового діловодства
Сектор з розрахунку заробітної плати ТОВ «БДО»

 

У компанії було прийняте рішення про припинення діяльності підприємства (ліквідація). Що в цьому випадку робити з мобілізованими працівниками?

Формальне припинення діяльності підприємства не є підставою для звільнення мобілізованого працівника. За мобілізованими працівниками зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, на якому вони працювали на час призову.

Звільнити мобілізованого працівника можна:

• за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП;
• за власним бажанням працівника на підставі ст. 38 КЗпП;
• за ініціативою роботодавця внаслідок змін в організації виробництва і праці (зокрема ліквідації) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Цікаве з теми: Особливості кадрового обліку / трудових відносин в умовах дії воєнного стану

Звільнення мобілізованого працівника у випадку повної ліквідації підприємства є звільненням за ініціативою роботодавця на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП.

• персональне попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП);
• повідомлення державної служби зайнятості про заплановане вивільнення не пізніше ніж за два місяці — форма  № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці».

Якщо відомо, у якій частині працівник проходить військову службу і її місцезнаходження, компанія може надіслати працівнику два рекомендованих листа з попередженням про заплановане звільнення:

• рекомендований з повідомленням про вручення (або лист з оголошеною цінністю з описом вкладення та повідомленням про вручення) — на ім’я працівника до військової частини;
• з оголошеною цінністю з описом вкладення та позначкою «Вручити особисто» — на адресу проживання.

Вам також може бути цікаво: Трудові відносини під час дії воєнного стану: чи може роботодавець звільнити працівників

У листі, направленому до військової частини, можна визначити дату звільнення з урахуванням часу, необхідного для пересилання поштового відправлення, отримання кореспонденції уповноваженою особою військової частини та передавання листа працівнику.

Окремо варто зауважити, що дата звільнення може бути перенесена на необхідну кількість днів, якщо строк між датою отримання працівником листа та запланованою датою звільнення становитиме менше двох місяців.

Однак описаний спосіб повідомлення потребує встановлення точної дати отримання листа працівником. Попередньо таку інформацію можна отримати від самого працівника, якщо з ним є зв’язок.

У подальшому (після отримання повідомлення про вручення листа уповноваженій особі військової частини) слід надіслати запит до військової частини щодо підтвердження дати вручення листа працівнику — з посиланням на час і дату вручення листа в повідомленні «Укрпошти».

Лист, направлений за місцем проживання, обов’язково має містити позначку «Вручити особисто». У разі її відсутності згідно з пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, лист може бути вручений як адресату, так і повнолітньому члену сім’ї за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв’язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Надходження роботодавцю повідомлення про вручення листа з позначкою «Вручити особисто» свідчитиме не лише про факт отримання необхідної інформації працівником особисто, а й про факт його перебування вдома, а не у військовій частині (демобілізація, увільнення з розташування військової частини, відпустка тощо).

Ні законодавство про працю, ні законодавство з питань проходження військової служби та соціального захисту військовослужбовців не покладають на роботодавця обов’язок працевлаштування працівників, що виконували військовий обов’язок в особливий період, але були звільнені у зв’язку з ліквідацією.

За умови належного інформування про заплановане звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства, роботодавець матиме право звільнити мобілізованого працівника в період проходження ним військової служби.

Після підписання та реєстрації наказу з ним необхідно ознайомити мобілізованого працівника та надати йому копію цього наказу (ч. 2 ст. 47 КЗпП). Процедура ознайомлення та надсилання наказу про звільнення у зв’язку з ліквідацією може бути така ж сама, як і про персональне попередження працівника про наступне вивільнення (див. вище).

У день звільнення мобілізованого працівника підприємство має виплатити йому:

• грошову компенсацію за невикористану відпустку
• вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП України).